Архів

Соціально-демографічні характеристики домогосподарств України у 2010р.

 

З метою дослідження соціально-демографічних характеристик домогосподарств Держкомстатом у листопаді 2009р. проведене опитування домогосподарств, які у 2010р. беруть участь у вибірковому обстеженні умов їхнього життя.

За отриманими результатами кількість домогосподарств України у 2010р. складає 17050 тис. (у 2009р. – 17097 тис.). У міських поселеннях проживають 69% домогосподарств, з них у великих містах (з чисельністю населення 100 тисяч осіб і більше) – 43%, у малих – 26%, у сільській місцевості – 31%.

Середній розмір домогосподарства в Україні становить 2,59 особи. Більш чисельні домогосподарства, як і раніше, характерні для сільської місцевості (2,71 особи проти 2,54 у міських поселеннях). Середній розмір домогосподарства найбільший у західних областях (3,43–2,90 особи), найменший – у Кіровоградській, Чернігівській, Луганській, Черкаській, Полтавській та Дніпропетровській областях (2,33–2,42 особи).

У складі домогосподарств частка підлітків 14–17 років становить 5%, дітей дошкільного віку та у віці 7–13 років – по 7%, жінок у віці 18–54 років – 28%, чоловіків у віці 18–59 років – 29%, осіб пенсійного віку: жінок – 17%, чоловіків – 7% (додаток 1).

Для складу сільських домогосподарств характерна більша частка, ніж для міських, дітей віком від 7 до 17 років (відповідно 13% проти 11%) та осіб пенсійного віку (28% проти 23%).

До складу кожного п’ятого домогосподарства, як і у 2009р., входить молода сім’я, в якій дружина та чоловік віком до 35 років включно.

Більше половини домогосподарств, в усіх типах поселень, очолюють жінки. Чоловіки у віці 30–59 років головують у третині домогосподарств. Кожне четверте домогосподарство очолюють жінки у віці 55 років і старші, кожне п’яте – жінки у віці 30–54 років, 14% – чоловіки у віці 60 років і старші. Особи у віці 18–29 років головують у кожному десятому домогосподарстві. Частка домогосподарств, які очолюють особи пенсійного віку, на селі суттєво вища ніж у містах (49% проти 37%).

Найбільш поширеними в Україні залишаються домогосподарства з двох осіб (додаток 2).

 

 

 

Більше половини домогосподарств, як у містах, так і в сільській місцевості, складається з однієї або двох осіб. Порівняно з 2009р. частка таких малочисельних домогосподарств зменшилася у містах – на 0,6 в.п., а на селі збільшилася – на 1,6 в.п.

Багаточисельні домогосподарства (з п’яти і більше осіб) залишаються більш характерними для сільської місцевості: 14% проти 6% – в міських поселеннях.

 

 

Великі домогосподарства (з чотирьох і більше осіб) більш поширені в західних областях – у Закарпатській, Волинській, Львівській, Івано-Франківській, Чернівецькій, Тернопільській та Рівненській областях (50–32%).

Частка домогосподарств, які мають у своєму складі дітей у віці до 18 років залишилася на рівні попереднього року та становить 38%.

Серед домогосподарств з дітьми 41% мають дітей у віці 7–13 років, кожне четверте – у віці до 3-х років та 3–6 років, 15% домогосподарств мають дітей у віці 14–15 років, 17% домогосподарств – у віці 16–17 років. Слід відмітити, що порівняно з 2009р. частки домогосподарств з дітьми у віці 3–6 років збільшилися, як в середньому по Україні, так і серед міських та сільських домогосподарств з дітьми. Традиційно, частки сільських домогосподарств з дітьми майже усіх вікових груп (крім домогосподарств з дітьми до 3 років) вищі, ніж серед міських домогосподарств (додаток 3).

Серед регіонів найбільша частка домогосподарств, які мають дітей до 18 років – у Закарпатській, Чернівецькій, Волинській, Рівненській, Івано-Франківській, Тернопільській та Львівській областях (54–45%).

Серед домогосподарств з дітьми 74% – однодітні, майже чверть – дводітні, 3% мають у своєму складі трьох і більше дітей. Порівняно з попереднім роком збільшилася на 1,4 в.п. частка однодітних домогосподарств, у той час як частка домогосподарств, які мають двох дітей, скоротилася на 1 в.п. Частка багатодітних домогосподарств зменшилася на 0,4 в.п.

Розподіл домогосподарств з дітьми за їх кількістю відрізняється в міській та сільській місцевості. Одну дитину мають 79% міських домогосподарств з дітьми проти 61% сільських. Серед сільських домогосподарств з дітьми більш ніж серед міських поширені домогосподарства з двома дітьми – відповідно третина проти п’ятої частини, та з трьома і більше дітьми – 7% проти 1,6%.

Частка домогосподарств, у складі яких є діти, які не мають одного чи обох батьків, становить 8% загальної кількості домогосподарств; у міських поселеннях – 9%, у сільській місцевості – 6% (додаток 4). Серед усіх домогосподарств з дітьми до таких домогосподарств належить кожне п’яте, серед міських домогосподарств – майже кожне четверте, а серед сільських – 17% домогосподарств. У дев’яти з десяти таких домогосподарств дітей виховує одна мати.

Близько 40% домогосподарств, в яких діти не мають одного чи обох батьків, виховують дітей у віці 7–13 років та 14–17 років, майже третина – дітей до 7 років.

Переважна більшість (83%) домогосподарств, в яких діти виховуються в неповних сім’ях, мають у своєму складі одну дитину, 14% – двох, 3% таких домогосподарств – трьох і більше дітей.

Домогосподарства, в яких двоє дітей виховуються в неповних сім’ях, більш поширені у сільській місцевості ніж у містах: кожне четверте таке сільське домогосподарство проти 11% – у містах, трьох і більше дітей – відповідно 4% проти 3%.

Умови та рівень життя домогосподарств з дітьми значною мірою залежать від кількості дорослих осіб у їх складі. Більше половини домогосподарств з дітьми мають у своєму складі двох дорослих осіб, третина – трьох і більше дорослих осіб.

 

 

 

Одну дорослу особу мають у своєму складі 11% домогосподарств з дітьми (12% міських та 7% сільських). Двох і більше дітей виховують 16% таких домогосподарств. Частка домогосподарств з дітьми, які складаються лише з дітей та непрацюючих пенсіонерів, становить 1,7% від загальної кількості домогосподарств з дітьми.

У більшості регіонів України домогосподарства з дітьми мають у своєму складі двох дорослих осіб. У Житомирській, Кіровоградській, Полтавській, Черкаській, Дніпропетровській, Харківській, Одеській, Донецькій, Запорізькій та Херсонській областях частка таких домогосподарств становить 69–60%. Водночас, у третині регіонів (у Чернігівській, Миколаївській, Луганській, Чернівецькій, Дніпропетровській областях, м.Києві, Київській, Житомирській, Харківській та Хмельницькій областях) від 16% до 12% домогосподарств з дітьми мають у своєму складі лише одну дорослу особу.

Суттєва частка домогосподарств з дітьми, які утримуються однією дорослою особою, виховують двох і більше дітей: у Івано-Франківській області – 62%, у Херсонській, Київській та Вінницькій областях – 37–32%, а у Черкаській, Одеській, Полтавській та Закарпатській областях – більше чверті.

Серед усіх домогосподарств 62% складаються лише з дорослих осіб. Серед домогосподарств без дітей, порівняно з 2009р., частка одинаків суттєво не змінилася і становила 37%. Особи у непрацездатному віці складають дві третини таких домогосподарств. На селі частка таких домогосподарств залишається високою: чотири з кожних п’яти одинаків (проти 64% – у містах). Серед домогосподарств, які складаються з двох і більше дорослих, близько 40% мають у своєму складі осіб лише працездатного, а понад чверть – осіб лише непрацездатного віку (додаток 5).

Частка одинаків у загальній кількості домогосподарств без дітей серед регіонів України найвища у Чернігівській та Кіровоградській областях, у м.Севастополі, Житомирській, Полтавській, Черкаській та Вінницькій областях (46–40%). Серед домогосподарств без дітей частка одинаків у непрацездатному віці вища порівняно з іншими регіонами у Київській області, в Автономній Республіці Крим, Чернігівській, Черкаській, Вінницькій, Чернівецькій, Одеській та Рівненській областях (80–73%).

Добробут домогосподарств залежить від наявності та кількості працюючих осіб у їх складі. Майже дві третини домогосподарств України мають у своєму складі працюючих осіб (у містах – 70% домогосподарств, на селі – половина). В кожному другому домогосподарстві, до складу якого входять працюючі особи, працює одна, у 40% таких домогосподарств – дві, в кожному десятому – три і більше особи.

Коефіцієнт економічного навантаження на працюючого члена домогосподарства (відношення загальної кількості членів домогосподарства до кількості працюючих) підвищився в усіх типах домогосподарств і становив у середньому по країні 2,50 (у 2009р. – 2,40), у великих містах – 2,08 (2,06), у малих – 2,45 (2,33), на селі – 3,47 (3,14). Серед регіонів цей показник найвищий у Волинській (3,52), Тернопільській (3,45), Рівненській (3,35), Житомирській та Хмельницькій (по 3,01), Вінницькій (2,94) та Чернівецькій (2,93) областях.

Рівень життя та соціально-економічні умови домогосподарства залежать не тільки від наявності та кількості дітей, працюючих осіб, осіб непрацездатного віку, але й від освітнього рівня осіб, які входять до його складу.

Повну вищу освіту мають 23% населення у віці 22 роки і старші, (у великих містах – третина, у малих – 21%, на селі – кожний десятий). Має базову вищу освіту 1,5% населення у віці 21 рік і старші, неповну вищу – 21% населення у віці 20 років і старші. Повну загальну середню освіту мають 43% осіб у віці 18 років і старші; 15% осіб у віці 16 років і старші має відповідно базову загальну середню та початкову загальну освіту (додаток 6).

Порівняння рівня освіти міського та сільського населення свідчить, що серед мешканців міст, особливо великих, частки осіб з повною, базовою та неповною вищою освітою, як і раніше, значно вищі ніж серед сільських жителів.

Повну загальну середню освіту мають 43% осіб у віці 14–35 років (39% – жінок та 46% – чоловіків), 22% – повну вищу (відповідно – 26% та 19%), 15% – неповну вищу (16% та 13%), 4% – базову вищу (3% та 4%). Кожна п’ята молода особа має професійно-технічну освіту, серед чоловіків частка таких осіб в 1,4 раза вища, ніж серед жінок (додаток 7).

Значний вплив на рівень життя домогосподарств має наявність особистих підсобних господарств. Земельні ділянки мають у своєму користуванні більше половини домогосподарств, у містах – 36%, на селі – майже всі домогосподарства. Худобу, птицю і бджіл утримують 30% домогосподарств, у містах – 9%, на селі – 77% домогосподарств.

У зв’язку із реформуванням аграрного сектора економіки значна частина домогосподарств мають у користуванні великі земельні ділянки (додаток 8).

 

Розподіл домогосподарств за розміром земельних ділянок

       

 2009р.                                                   2010р.

 

На селі більше половини домогосподарств користуються земельними ділянками площею до 1 гектара, чверть – від 1 до 5, 12% домогосподарств – 5–10 гектарів. Більше 10 гектарів землі використовують близько 7% сільських домогосподарств. Земельними ділянками площею до 10 соток користуються 72% міських домогосподарств, від 10 до 25 соток – 17%.

Для вирощування сільськогосподарської продукції лише для власних потреб домогосподарствами використовується 15% земель, для вирощування сільськогосподарської продукції, як для власних потреб, так і на продаж – 16%. Домогосподарствами, які мають земельні ділянки, здається в оренду 68% земельної площі, що на 3 в.п. менше ніж у минулому році.

 

 

Домогосподарства великих міст використовують половину земельної площі для вирощування продукції лише для власних потреб. Серед домогосподарств малих міст та сільської місцевості переважає здавання землі в оренду (відповідно 43% та 71% земельної площі).

Одними з основних характеристик умов життя домогосподарств є забезпеченість житлом і рівень його благоустрою.

Переважна більшість домогосподарств України (93%) мають окреме житло (окрему квартиру або індивідуальний будинок). Разом з тим 3% домогосподарств все ще мешкають у комунальних квартирах та гуртожитках (додаток 9).

У власному житлі проживають 95% домогосподарств (без урахування тих, які мешкають у гуртожитках), 3% – у державному чи відомчому, а 2% – наймають його у фізичних осіб. На селі майже всі домогосподарства мають власне житло, у містах – 93%.

Найбільша частина домогосподарств (37%) мають двокімнатне житло, третина проживає в трьох, 16% – в чотирьох і більше, 14% домогосподарств – в одній кімнаті. Частка сільських домогосподарств, які проживають в трьох і більше кімнатах, у 1,4 раза більша ніж серед домогосподарств міських поселень.

Суттєва частка домогосподарств забезпечена житловою площею недостатньою мірою. Житлова площа 42% домогосподарств нижче санітарної норми 13,65 м2 на одну особу, у великих містах – майже кожного другого, у малих – 39%, у сільській місцевості – кожного третього домогосподарства. Зокрема, житлова площа чверті домогосподарств становить від 9,1 до 13,65 м2 на одну особу, кожного десятого – менше 7,5 м2, 6% домогосподарств – від 7,5 до 9 м2.

Житло майже кожного четвертого домогосподарства було збудовано до 1960р., у містах – кожного п’ятого, у селах – 31%. Житловий фонд 70% домогосподарств був збудований у 60-х–80-х роках (73% – міських домогосподарств та 63% – сільських). У відносно новому житлі, збудованому у 1991р. і пізніше, мешкають лише 7% домогосподарств. Серед домогосподарств, які мешкають у житлі, збудованому до 1970р. – 40% повідомили, що капітальний ремонт їх житла жодного разу не проводився.

У житлі, обладнаному центральним опаленням проживають 41%, а індивідуальною системою опалення – 37% домогосподарств (додаток 10). Централізованим газопостачанням користуються три чверті домогосподарств, 16% – балонним газом. Газову колонку у своєму житлі мають 15%, гаряче водопостачання – третина домогосподарств. Водопроводом і каналізацією обладнано житло відповідно 72% та 71% домогосподарств, ванну або душ мають дві третини домогосподарств. Половина домогосподарств має домашній телефон. Порівняно з 2009р. збільшилися на 2–1,2 в.п. частки домогосподарств, житло яких обладнано індивідуальною системою опалення, каналізацією, ванною або душем, водопроводом.

Рівень благоустрою житла міських домогосподарств вище, ніж сільських: у містах водопроводом і каналізацією обладнано житло 90%, на селі – 30% домогосподарств; гарячим водопостачанням – відповідно 45% та 5% домогосподарств; газовою колонкою – 18% та 7%; централізованим газопостачанням – 84% та 52%; ванною або душем – 85% та 25%; домашнім телефоном – 63% та 27%.

Рівень благоустрою житла домогосподарств з дітьми дещо кращий, ніж без дітей. Частка домогосподарств з дітьми, які проживають у житлі, обладнаному основними видами благоустрою, по окремих видах на 0,7–8 в.п. вища, ніж серед домогосподарств без дітей,  у сільській місцевості – відповідно на 2–14 в.п.

За підсумками опитування 48% домогосподарств задоволені в цілому або дуже задоволені своїми житловими умовами, що на 2 в.п. більше ніж у минулому році. У великих містах такі оцінки повідомили 53% домогосподарств (у 2009р. – 52%), у малих – 49% (45%), на селі – 39% (37%) (додаток 11).

Кожне п’яте домогосподарство в цілому по країні (у містах – 18%, на селі – 22%) незадоволене або дуже незадоволене своїми житловими умовами. Не дуже задоволена своїм житлом третина домогосподарств. Порівняно з 2009р. серед міських та сільських домогосподарств частка незадоволених або дуже незадоволених своїми житловими умовами скоротилася відповідно на 0,5 та 1,5 в.п.

 

Серед регіонів найнижчий ступінь задоволення житловими умовами повідомили домогосподарства Закарпатської області, м.Києва, Херсонської, Чернігівської, Донецької, Черкаської, Одеської областей та Автономної Республіки Крим (37–23% незадоволених або дуже незадоволених).

Ступінь задоволення житловими умовами домогосподарств з дітьми нижчий, ніж в домогосподарствах без дітей. Задоволені або дуже задоволені своїми житловими умовами 44% домогосподарств з дітьми проти 50% – без дітей, незадоволені або дуже незадоволені – відповідно 21% проти 18%. Порівняно з минулим роком покращився ступінь задоволення своїми житловими умовами домогосподарств з дітьми – на 0,5 в.п., а домогосподарств без дітей – на 3 в.п.

 

Майже половина однодітних домогосподарств та 40% домогосподарств, які мають двох дітей, повідомили, що задоволені або дуже задоволені своїми житловими умовами. Разом з тим майже 32% (у 2009р. – 37%) багатодітних домогосподарств незадоволені або дуже незадоволені своїм житлом. Порівняно з минулим роком в усіх групах домогосподарств з дітьми, крім домогосподарств з двома дітьми, покращився ступінь задоволення своїми житловими умовами.

 

 

Додаток 1

Додаток 2

Додаток 3

Додаток 4

Додаток 5

Додаток 6

Додаток 7

Додаток 8

Додаток 9

Додаток 10

Додаток 11