Витрати і ресурси домогосподарств України за 9 місяців 2009 року
(за даними вибіркового обстеження умов життя
домогосподарств)
Середньомісячні загальні доходи одного домогосподарства за 9 місяців 2009р. склали 2854
грн. Міське домогосподарство отримувало в середньому за місяць 2976 грн.,
сільське – 2580 грн. У середньому на одного члена домогосподарства загальні
доходи становили 1098 грн. на місяць, у міських домогосподарствах – 1172 грн.,
у сільських – 941 грн. Рівень середньомісячних загальних доходів однієї особи в
1,8 раза перевищив рівень встановленого у ІІІ кварталі 2009р. прожиткового
мінімуму (626 грн.).
Слід зазначити, що частка населення
із середньодушовими загальними доходами у місяць нижче прожиткового мінімуму
зменшилася порівняно з січнем–вереснем 2008р. на 1,6 в.п. і склала 16%. Серед
мешканців міст, як і у відповідному періоді 2008р., ця група становила 13%
населення, серед
селян – 22% (27%). Розподіл населення України за рівнем середньодушових
місячних загальних доходів наведено у
додатку 1.
Співвідношення загальних доходів
10% найбільш та найменш забезпеченого населення становило
5,5 раза (у січні–вересні 2008р. – 5,7 раза), у тому числі серед міського
населення – 5,8 раза (5,5 раза), серед сільського – 4,5 раза (5,1 раза).
Мінімальний рівень загальних доходів серед 10% найбільш забезпеченого населення
перевищував максимальний серед 10% найменш забезпеченого населення, як в цілому
по Україні, так і серед міських жителів – у 3,6 раза (відповідно у 3,8 раза та
3,7 раза), а серед сільських – у 3,3 раза (у 3,7 раза). Найбільш заможні 20%
населення, як і у січні–вересні 2008 року, отримували 37% усіх загальних
доходів (додаток 2).
Середньомісячні сукупні витрати одного домогосподарства за 9 місяців 2009р. склали 2704
грн., що на 5% більше, ніж у відповідному періоді 2008р. Міське
домогосподарство витрачало в середньому за місяць 2858 грн., сільське – 2358 грн. (додаток 3). У середньому на одного члена
домогосподарства сукупні витрати становили 1040 грн. на місяць, у міських
домогосподарствах – 1125 грн., у сільських – 861 грн.
Серед усіх сукупних витрат домогосподарств 88% становили
споживчі витрати (у січні–вересні
2008р. – 86%).
Скорочення у січні–вересні 2009р.
порівняно з аналогічним періодом 2008р. реальних наявних доходів населення
вплинуло на зміни у структурі сукупних витрат. Найбільш вагомою статтею (52%)
сукупних витрат домогосподарств продовжували залишатися витрати
на харчування (включаючи харчування поза домом). Порівняно з 9 місяцями 2008р.
частка цих витрат збільшилася на 2 в.п.
На купівлю непродовольчих товарів та оплату послуг
(без витрат на харчування поза домом) домогосподарства направляли третину усіх
витрат, що на 0,9 в.п. менше, ніж у січні–вересні 2008р.
Витрати на алкогольні напої та тютюнові вироби
становили відповідно 1,5% та 1,7% сукупних витрат домогосподарств (у
січні–вересні 2008р. – 1,4% та 0,8%).
Частка неспоживчих сукупних витрат зменшилася на 2 в.п. і склала 12% усіх витрат домогосподарств, в основному, за рахунок зменшення частки витрат, які спрямовувалися на заощадження: на купівлю акцій, нерухомості, на будівництво та капітальний ремонт житла, на вклади до банків.

___________________
* Включаючи вартість харчування поза домом.
** Без вартості харчування поза
домом.
Вартість
харчування за 9 місяців 2009р. у середньому на
одну особу становила 18 грн. на добу проти 16 грн. – за 9 місяців 2008р.
Відбулися деякі зміни у структурі
харчування: збільшилося споживання в домогосподарствах овочів і баштанних – на
13%, олії та інших рослинних жирів – на 12%. Скоротилося споживання риби та
рибопродуктів – на 14%, молока і молочних продуктів – на 12%, м’яса,
м’ясопродуктів та фруктів, ягід, горіхів і винограду – на 6%, картоплі – на 4%,
цукру – на 3%, хліба і хлібних продуктів – на 2% (додаток 4). Залишилося на
рівні січня–вересня 2008р. споживання яєць.

___________________
Включаючи цукор, використаний на виготовлення
кондитерських виробів, та мед.
Сільські домогосподарства спрямовували
на харчування більшу частину сукупних витрат, ніж міські (відповідно 57% проти 50%).
При цьому сільські жителі споживали більше: картоплі – в 1,5 раза, хліба та
хлібних продуктів – в 1,3 раза, цукру – на 13%, молока та молочних продуктів –
на 4%.
Домогосподарства з дітьми до 18
років направляли на харчування 51% свого бюджету проти 49% у січні–вересні 2008р.
Вартість добового раціону однієї особи цієї групи збільшилася порівняно з
відповідним періодом 2008р. в 1,1 раза і становила 15 грн. У сукупних витратах
домогосподарств без дітей частка витрат на харчування (53%) була дещо більшою,
ніж у домогосподарствах з дітьми, а вартість спожитих за добу однією особою
продуктів харчування була вищою в 1,4 раза.
У домогосподарствах з дітьми однією особою було спожито більше, ніж у січні–вересні 2008р., овочів та баштанних – на 13%, олії та інших рослинних жирів – на 7%. Одночасно у цій групі домогосподарств зменшилося споживання риби та рибних продуктів – на 13%, молока та молочних продуктів – на 10%, м’яса та м’ясопродуктів – на 5%, картоплі – на 4%, фруктів, ягід, горіхів та винограду – на 3%. Залишилося на рівні 9 місяців 2008р. споживання хліба і хлібних продуктів, яєць та цукру. Кількість основних продуктів харчування, спожитих однією особою в домогосподарствах з дітьми, була в 1,6–1,2 раза меншою, ніж у домогосподарствах без дітей.

__________________
* Включаючи
цукор, використаний на виготовлення кондитерських виробів, та мед.
У споживанні продуктів харчування продовжувала зберігатися диференціація між домогосподарствами найменш забезпеченого першого дециля, домогосподарствами з середньодушовими загальними доходами у місяць нижче прожиткового мінімуму та найбільш заможними домогосподарствами, які складають десятий дециль. Останні спрямовували на харчування, порівняно з домогосподарствами найменш забезпеченого першого дециля і домогосподарствами, середньодушові місячні загальні доходи яких нижче прожиткового мінімуму, відповідно в 1,6 раза меншу частку усіх сукупних витрат (39%), а вартість (32 грн.) спожитих однією особою за добу продуктів була вищою відповідно в 2,8 раза (додаток 5).
На купівлю непродовольчих товарів та послуг (без витрат на харчування поза домом) домогосподарства щомісячно спрямовували
32% сукупних витрат. На утримання житла (включаючи поточний ремонт), воду,
електроенергію, газ та інші види палива пересічне домогосподарство
витрачало – 9%, на оновлення гардеробу – 5%, на інші напрями споживання (на
охорону здоров’я, транспорт, зв’язок, на придбання предметів домашнього вжитку,
побутової техніки та поточне утримання житла, відпочинок і культуру, освіту)
від 3% до 1,4% сукупних витрат.
Споживчі витрати на вищезазначені цілі міських домогосподарств у 1,6 раза перевищували аналогічні витрати в сільських домогосподарствах, зокрема, на оплату житла (включаючи поточний ремонт), води, електроенергії, газу та інших видів палива, на транспорт, на придбання предметів домашнього вжитку, побутової техніки та поточне утримання житла, одяг і взуття та на охорону здоров’я (медикаменти та медичні послуги) у 1,7–1,2 раза; на відпочинок і культуру, освіту та зв’язок – у 3,2–2,1 раза більше.
Домогосподарства з дітьми витрачали на купівлю непродовольчих товарів та отримання послуг 34% сукупних витрат, що на 4 в.п. більше, ніж у домогосподарствах без дітей. У середньому на придбання предметів домашнього вжитку, побутової техніки та поточне утримання житла, на оплату послуг зв’язку, на оплату житла (включаючи поточний ремонт), води, електроенергії, газу та інших видів палива та на охорону здоров’я домогосподарства з дітьми витрачали в 1,9–1,1 раза більше коштів, ніж домогосподарства без дітей; на відпочинок і культуру, освіту, транспорт та оновлення гардеробу в 2,4–2 раза більше.
На купівлю непродовольчих товарів та отримання послуг домогосподарства з групи найменш забезпечених домогосподарств першого дециля направляли 27% усіх сукупних витрат, що відповідно на 0,4 та 10 в.п. менше, ніж у домогосподарствах із середньодушовими загальними доходами нижче прожиткового мінімуму та в найбільш забезпечених домогосподарствах десятого дециля. Середньомісячні споживчі витрати останніх за основними напрямами використання, не пов’язаними із забезпеченням харчування, були вищі у 8,1–2,3 раза, ніж серед найменш забезпечених домогосподарств першого дециля, та в 7,7–2,3 раза – порівняно з домогосподарствами із середньодушовими загальними доходами нижче прожиткового мінімуму.
У структурі сукупних витрат
домогосподарств оплата житла,
комунальних продуктів та послуг
(з урахуванням суми безготівкових пільг та
субсидій) становила 8% або 204 грн. на місяць (у січні–вересні 2008р. – 6%
або 161 грн.). Міське домогосподарство на такі цілі в середньому щомісяця
витрачало 246 грн., сільське – 111 грн.
Розмір отриманих пільг та субсидій (готівкових та безготівкових) на оплату житла, комунальних продуктів та послуг у розрахунку на пересічне домогосподарство становив 18 грн. на місяць, у тому числі серед міських домогосподарств – 20 грн., сільських – 13 грн.
Домогосподарства з дітьми щомісячно на оплату житла, комунальних продуктів та послуг (з урахуванням суми безготівкових пільг та субсидій) витрачали в середньому 237 грн., без дітей – 185 грн. Суми пільг та субсидій (готівкових та безготівкових), отриманих пересічними домогосподарствами цих груп на такі цілі, становили відповідно 11 та 22 грн.
Найменш забезпечені домогосподарства першого дециля та домогосподарства з доходами нижче прожиткового мінімуму направляли на оплату житла, комунальних продуктів та послуг майже таку ж частку своїх сукупних витрат, як і заможні: відповідно по 8% проти 7% – в домогосподарствах десятого дециля. Разом з тим розмір цих витрат становив серед домогосподарств першого дециля – 145 грн., серед домогосподарств із доходами нижче прожиткового мінімуму – 149 грн., а серед домогосподарств десятого дециля – 317 грн.
Свої потреби
домогосподарства задовольняли за рахунок ресурсів, які надходили з різних
джерел. Середньомісячні сукупні ресурси
одного пересічного домогосподарства за 9 місяців 2009р. склали 2987 грн.,
міського – 3122 грн., сільського – 2684 грн. і зросли порівняно з січнем–вереснем
2008р. у цілому по Україні на 4%, в міських поселеннях – на 3%, а в сільській
місцевості – на 8% (додаток 6). У
середньому на одного члена домогосподарства сукупні ресурси становили
відповідно 1149 грн., 1229 грн. та 980 грн.
Частка грошових
доходів у структурі сукупних ресурсів домогосподарств збільшилася порівняно з
січнем–вереснем 2008р. на 0,9 в.п. і становила 88%. У міських домогосподарствах
вона збільшилася на 1 в.п., у сільських – на 0,7 в.п. і становила відповідно 91%
та 82%.

__________________________
* Оплата праці, доходи від підприємницької
діяльності та самозайнятості.
** Доходи від продажу сільськогосподарської
продукції та вартість спожитої продукції, отриманої з особистого підсобного
господарства.
Більше половини сукупних ресурсів
домогосподарств складали доходи від зайнятості, частка яких порівняно з
січнем–вереснем 2008р. зменшилася на 1,5 в.п., в основному за рахунок
скорочення з 49% до 47% частки оплати праці.
Пенсії, стипендії та соціальні допомоги (включаючи готівкові та безготівкові
пільги та субсидії) становили більше чверті сукупних ресурсів пересічного
домогосподарства, доходи від особистого підсобного господарства та від
самозаготівель – 8%. Частка допомог від родичів та інших осіб (грошова допомога
та грошова оцінка допомоги продовольчими товарами) склала 7%.
Значні розбіжності мали структури формування сукупних ресурсів міських та сільських домогосподарств.
Доходи від
зайнятості становили 58% сукупних ресурсів міських домогосподарств (їх частка
порівняно з січнем–вереснем 2008р. зменшилася на 3 в.п.), чверть – пенсії,
стипендії та соціальні допомоги, надані готівкою, 2% – доходи від особистого
підсобного господарства (їх частки збільшилися відповідно на 4 в.п. та
0,4 в.п.).
У структурі сукупних
ресурсів сільських домогосподарств частка доходів від зайнятості становила 38%,
що на 1,6 в.п. більше, ніж у січні–вересні 2008р. Суттєвим джерелом надходжень
продовжували залишатися пенсії, стипендії та соціальні допомоги, надані
готівкою, частка яких становила 28% (у січні–вересні 2008р. – 27%). Частка
доходів від особистого підсобного господарства та від самозаготівель у цій
групі домогосподарств зменшилася на 1,2 в.п. і склала 22% сукупних ресурсів
сільських домогосподарств.
У домогосподарствах з дітьми, як і у
січні–вересні 2008р., 63% ресурсів формували доходи від зайнятості, шосту
частину – пенсії, стипендії, соціальні допомоги (готівкові та безготівкові),
частка яких порівняно з відповідним періодом 2008р. збільшилася на 3 в.п.
Частка доходів від особистого підсобного господарства та від самозаготівель не
змінилася і склала 8% сукупних ресурсів.
У домогосподарствах
без дітей 44% ресурсів складали доходи від зайнятості (у січні–вересні 2008р. –
46%), пенсії, стипендії, соціальні допомоги (готівкові та безготівкові) – 37%
(33%), доходи від особистого підсобного господарства та від самозаготівель
залишилися на рівні 9 місяців 2008р. і становили 7%.
У структурі сукупних ресурсів
найменш забезпечених домогосподарств першого дециля частки пенсій, стипендій,
соціальних допомог, наданих готівкою, доходів від особистого підсобного
господарства, грошової допомоги від родичів та інших осіб були більшими, ніж у
заможних домогосподарствах останнього дециля (додаток 7).
У домогосподарствах із
середньодушовими загальними доходами нижче прожиткового мінімуму майже чверть
ресурсів формувалося за рахунок пенсій, стипендій та соціальних допомог,
наданих готівкою. Восьму частину їх ресурсів становили доходи від особистого
підсобного господарства та від самозаготівель.
Частка пільг та субсидій на оплату
житла, комунальних продуктів та послуг (готівкою та безготівкових) у сукупних
ресурсах домогосподарств із середньодушовими загальними доходами у місяць нижче
прожиткового мінімуму та домогосподарств першого дециля склали відповідно по 0,4%,
останнього дециля – 0,3%. Однак, суми цих пільг та субсидій, отриманих у
середньому одним домогосподарством з доходами нижче прожиткового мінімуму та з
групи 10% найменш забезпечених домогосподарств, були відповідно в 2,6 раза
нижче, ніж у групі заможного населення.