Витрати і ресурси
домогосподарств України
у I
півріччі 2009 року
(за даними вибіркового обстеження умов життя домогосподарств)
Середньомісячні загальні доходи одного домогосподарства у І півріччі 2009р. склали 2784 грн. Міське домогосподарство отримувало в середньому за місяць 2923 грн., сільське – 2473 грн. У середньому на одного члена домогосподарства загальні доходи становили 1071 грн. на місяць, у міських домогосподарствах – 1151 грн., у сільських – 902 грн. Рівень середньомісячних загальних доходів однієї особи в 1,7 раза перевищив рівень встановленого у ІІ кварталі 2009р. прожиткового мінімуму (626 грн.).
Слід зазначити, що частка населення із середньодушовими загальними доходами у місяць нижче прожиткового мінімуму зменшилася порівняно з І півріччям 2008р. на 4 в.п. і склала 18%. Серед мешканців міст ця група становила 15% населення (у січні–червні 2008р. – 16%), серед селян – чверть (третину). Розподіл населення України за рівнем середньодушових місячних загальних доходів наведено у додатку 1.
Співвідношення загальних доходів 10% найбільш та найменш забезпеченого населення становило 5,9 раза (у І півріччі 2008р. – 6 разів), у тому числі серед міського населення – 6,1 раза (5,8 раза), серед сільського – 4,9 раза (5,2 раза). Мінімальний рівень загальних доходів серед 10% найбільш забезпеченого населення перевищував максимальний серед 10% найменш забезпеченого населення, як в цілому по Україні, так і серед міських жителів – у 3,6 раза (відповідно у 3,9 раза та 3,7 раза), а серед сільських – у 3,3 раза (у 3,7 раза). Найбільш заможні 20% населення, як і у січні–червні минулого року, отримували 37% усіх загальних доходів (додаток 2).
Середньомісячні сукупні витрати одного домогосподарства у І півріччі 2009р. склали 2680 грн., що на 9% більше, ніж у відповідному періоді 2008р. Міське домогосподарство витрачало в середньому за місяць 2838 грн., сільське – 2326 грн. У середньому на одного члена домогос-подарства сукупні витрати становили 1031 грн. на місяць, у міських домогосподарствах – 1117 грн., у сільських – 849 грн. (додаток 3).
Серед усіх сукупних витрат домогосподарств 88% становили споживчі витрати (у І півріччі 2008р. – 87%).
Скорочення у січні–червні 2009р. порівняно з аналогічним періодом 2008р. реальних наявних доходів населення вплинуло на зміни у структурі сукупних витрат. Найбільш вагомою статтею (53%) сукупних витрат домогосподарств продовжували залишатися витрати на харчування (включаючи харчування поза домом). Порівняно з І півріччям 2008р. частка цих витрат збільшилася на 1,1 в.п.
На купівлю непродовольчих товарів та оплату послуг (без витрат на харчування поза домом) домогосподарства направили 32% усіх витрат, що на 1,1 в.п. менше, ніж у січні–червні 2008р.
Витрати на алкогольні напої та тютюнові вироби становили відповідно 1,6% та 1,5% сукупних витрат домогосподарств (у січні–червні 2008р. – 1,5% та 0,8%).
Частка неспоживчих сукупних витрат зменшилася на 0,8 в.п. і склала 13% усіх витрат домогосподарств, в основному, за рахунок зменшення частки витрат, які спрямовувалися на заощадження: на купівлю акцій, нерухомості, на будівництво та капітальний ремонт житла, на вклади до банків.
___________________
* Включаючи вартість харчування поза домом.
** Без вартості харчування поза домом.
Вартість харчування у І півріччі 2009р. у середньому на одну особу становила 18 грн. на добу проти 16 грн. – у І півріччі 2008р.
Відбулися деякі зміни у структурі харчування: збільшилося споживання в домогосподарствах овочів і баштанних – на 11%, олії та інших рослинних жирів – на 6%. Скоротилося споживання риби та рибопродуктів – на 14%, молока і молочних продуктів – на 12%, м’яса та м’ясопродуктів – на 6%, картоплі – на 4%, цукру та фруктів, ягід, горіхів і винограду – на 3%, хліба і хлібних продуктів – на 2% (додаток 4). Залишилося на рівні I півріччя 2008р. споживання яєць.
_________________
* Включаючи цукор, використаний на виготовлення кондитерських виробів, та мед.
Сільські домогосподарства спрямовували на харчування більшу частину сукупних витрат, ніж міські (відповідно 59% проти 51%). При цьому сільські жителі споживали більше: картоплі – у 1,7 раза, хліба та хлібних продуктів – у 1,3 раза, цукру, овочів і баштанних – у 1,2 раза.
Домогосподарства з дітьми до 18 років направляли на харчування 52% свого бюджету, що на 1,1 в.п. більше ніж у січні–червні 2008р. Вартість добового раціону однієї особи цієї групи становила 16 грн. проти 14 грн. у І півріччі минулого року. У сукупних витратах домогосподарств без дітей частка витрат на харчування була дещо більшою, ніж у домогосподарствах з дітьми, а вартість спожитих за добу однією особою продуктів харчування була вищою в 1,4 раза.
У домогосподарствах з дітьми однією особою було спожито більше, ніж у січні–червні 2008р., овочів і баштанних – на 13%, олії та інших рослинних жирів – на 7%. Одночасно у цій групі домогосподарств зменшилося споживання риби та рибопродуктів – на 12%, молока та молокопродуктів – на 9%, картоплі – на 4%, м’яса та м’ясопродуктів – на 2%. Залишилося на рівні І півріччя минулого року споживання хліба і хлібопродуктів, яєць, цукру, а також фруктів, ягід, горіхів та винограду. Кількість основних продуктів харчування, спожитих однією особою в домогосподарствах з дітьми, була в 1,5–1,1 раза меншою, ніж у домогосподарствах без дітей.
________________
* Включаючи цукор, використаний на виготовлення кондитерських виробів, та мед.
У споживанні продуктів харчування продовжувала зберігатися диференціація між домогосподарствами найменш забезпеченого першого дециля, домогосподарствами з середньодушовими загальними доходами у місяць нижче прожиткового мінімуму та найбільш заможними домогосподарствами, які складають десятий дециль. Останні спрямовували на харчування, порівняно з домогосподарствами найменш забезпеченого першого дециля і домогосподарствами, середньодушові місячні загальні доходи яких нижче прожиткового мінімуму, відповідно в 1,7 раза меншу частку усіх сукупних витрат (38%), а вартість (31 грн.) спожитих однією особою за добу продуктів була вищою відповідно в 2,7 та 2,6 раза (додаток 5).
На купівлю непродовольчих товарів та послуг (без витрат на харчування поза домом) домогосподарства щомісячно спрямовували 32% сукупних витрат. На утримання житла (включаючи поточний ремонт), воду, електроенергію, газ та інші види палива пересічне домогосподарство витрачало кожну десяту гривню, на оновлення гардеробу – 5%, на інші напрями споживання (на охорону здоров’я, транспорт, зв’язок, на придбання предметів домашнього вжитку, побутової техніки та поточне утримання житла, відпочинок і культуру, освіту) від 3% до 1% сукупних витрат.
Споживчі витрати на ці цілі міських домогосподарств у 1,6 раза перевищували аналогічні витрати в сільських домогосподарствах, зокрема, на оплату житла (включаючи поточний ремонт), води, електроенергії, газу та інших видів палива, на придбання предметів домашнього вжитку, побутової техніки та поточне утримання житла, на транспорт, охорону здоров’я (медикаменти та медичні послуги) та на одяг і взуття – у 1,7–1,2 раза; на відпочинок і культуру, освіту та зв’язок – у 3,3–2,1 раза більше.
Домогосподарства з дітьми витрачали на купівлю непродовольчих товарів та отримання послуг третину сукупних витрат, що на 2 в.п. більше, ніж у домогосподарствах без дітей. У середньому на оплату послуг транспорту, зв’язку, на утримання житла (включаючи поточний ремонт), оплату водопостачання, електроенергії, газу та інших видів палива та на охорону здоров’я домогосподарства з дітьми витрачали в 1,7–1,2 раза більше коштів, ніж домогосподарства без дітей; на освіту, відпочинок і культуру, на придбання предметів домашнього вжитку, побутової техніки та поточне утримання житла, на оновлення гардеробу – в 2,5–1,9 раза більше.
На купівлю непродовольчих товарів та отримання послуг домогосподарства з групи найменш забезпечених домогосподарств першого дециля направляли 26% усіх сукупних витрат, що відповідно на 0,7 та 9 в.п. менше, ніж у домогосподарствах із середньодушовими загальними доходами нижче прожиткового мінімуму та в найбільш забезпечених домогосподарствах десятого дециля. Середньомісячні споживчі витрати останніх за основними напрямами використання, не пов’язаними із забезпеченням харчування, були вищі у 9–2 рази, ніж серед найменш забезпечених домогосподарств першого дециля та домогосподарств із середньодушовими загальними доходами нижче прожиткового мінімуму.
У структурі сукупних витрат домогосподарств оплата житла, комунальних продуктів та послуг (з урахуванням суми безготівкових пільг та субсидій) становила 9% або 229 грн. на місяць (у січні–червні 2008р. – 7% або 177 грн.). Міське домогосподарство на такі цілі в середньому щомісяця витрачало 273 грн., сільське – 130 грн.
Розмір отриманих пільг та субсидій (готівкових та безготівкових) на оплату житла, комунальних продуктів та послуг у розрахунку на пересічне домогосподарство становив 21 грн. на місяць, у тому числі серед міських домогосподарств – 23 грн., сільських – 16 грн.
Домогосподарства з дітьми щомісячно на оплату житла, комунальних продуктів та послуг (з урахуванням суми безготівкових пільг та субсидій) витрачали в середньому 267 грн., без дітей – 206 грн. Суми пільг та субсидій, отриманих пересічними домогосподарствами цих груп на такі цілі, становили відповідно 14 та 25 грн.
Найменш забезпечені домогосподарства першого дециля та домогосподарства з доходами нижче прожиткового мінімуму направляли на оплату житла, комунальних продуктів та послуг майже таку ж частку своїх сукупних витрат, як і заможні: відповідно по 9% проти 7% – в домогосподарствах десятого дециля. Разом з тим розмір цих витрат становив серед домогосподарств першого дециля – 162 грн., серед домогосподарств із доходами нижче прожиткового мінімуму – 167 грн., а серед домогосподарств десятого дециля – 364 грн.
Свої потреби домогосподарства задовольняли за рахунок ресурсів, які надходили з різних джерел. Середньомісячні сукупні ресурси одного пересічного домогосподарства у І півріччі 2009р. склали 2937 грн., міського – 3098 грн., сільського – 2575 грн. і зросли порівняно з січнем–червнем 2008р. у цілому по Україні на 9%, в міських поселеннях на 8%, сільській місцевості на 11% (додаток 6). У середньому на одного члена домогосподарства сукупні ресурси становили відповідно 1130 грн., 1220 грн. та 940 грн.
Частка грошових доходів у структурі сукупних ресурсів домогосподарств, порівняно з січнем–червнем 2008р., як в цілому по країні, так і в міських домогосподарствах зменшилася на 0,1 в.п. та 0,5 в.п. відповідно і становила 87% та 90%. У сільській місцевості вона зросла на 1,8 в.п. і склала 81%.
__________________________
* Оплата праці, доходи від підприємницької діяльності та самозайнятості.
** Доходи від продажу сільськогосподарської продукції та вартість спожитої продукції, отриманої з особистого підсобного господарства.
Більше половини сукупних ресурсів домогосподарств складали доходи від зайнятості, частка яких порівняно з І півріччям 2008р. зменшилася на 3 в.п., в основному за рахунок зменшення з 49% до 46% частки оплати праці.
Пенсії, стипендії та соціальні допомоги (включаючи готівкові та безготівкові пільги та субсидії) становили більше чверті сукупних ресурсів пересічного домогосподарства, доходи від особистого підсобного господарства та від самозаготівель – 7%. Частка допомог від родичів та інших осіб (грошова допомога та грошова оцінка допомоги продовольчими товарами) склала 7%.
Значні розбіжності мали структури формування сукупних ресурсів міських та сільських домогосподарств.
Доходи від зайнятості становили 57% сукупних ресурсів міських домогосподарств (їх частка порівняно з I півріччям минулого року зменшилася на 4 в.п.), чверть – пенсії, стипендії та соціальні допомоги, надані готівкою, 2,2% – доходи від особистого підсобного господарства (їх частки збільшилися відповідно на 3 в.п. та 0,6 в.п.).
У структурі сукупних ресурсів сільських домогосподарств частка доходів від зайнятості становила 37%, що на 1,4 в.п. більше, ніж у І півріччі минулого року. Суттєвим джерелом надходжень продовжували залишатися пенсії, стипендії та соціальні допомоги, надані готівкою, частка яких становила 29% (у січні–червні 2008р. – 27%). Частка доходів від особистого підсобного господарства та від самозаготівель у цій групі домогосподарств зменшилася на 1,4 в.п. і склала 22% сукупних ресурсів сільських домогосподарств.
У домогосподарствах з дітьми 61% ресурсів формували доходи від зайнятості, що на 2 в.п. менше, ніж у січні–червні 2008р., шосту частину – пенсії, стипендії, соціальні допомоги (готівкові та безготівкові), частка яких порівняно з відповідним періодом минулого року збільшилася на 3 в.п. Частка доходів від особистого підсобного господарства та від самозаготівель майже не змінилася і становила 8% сукупних ресурсів.
У домогосподарствах без дітей 44% ресурсів складали доходи від зайнятості (у січні–червні 2008р. – 46%), пенсії, стипендії, соціальні допомоги (готівкові та безготівкові) – 37% (34%), доходи від особистого підсобного господарства та від самозаготівель залишилися на рівні І півріччя 2008р. і становили 7%.
У структурі сукупних ресурсів найменш забезпечених домогосподарств першого дециля частки пенсій, стипендій, соціальних допомог, наданих готівкою, вартості спожитої продукції, отриманої з особистого підсобного господарства та від самозаготівель, були більшими, ніж у заможних домогосподарствах останнього дециля (додаток 7).
У домогосподарствах із середньодушовими загальними доходами нижче прожиткового мінімуму чверть ресурсів формувалася за рахунок пенсій, стипендій та соціальних допомог, наданих готівкою. Восьму частину їх ресурсів становили доходи від особистого підсобного господарства та від самозаготівель.
Частка пільг та субсидій на оплату житла, комунальних продуктів та послуг (готівкою та безготівкових) у сукупних ресурсах домогосподарств із середньодушовими загальними доходами у місяць нижче прожиткового мінімуму, домогосподарств першого та останнього децилів склали відповідно по 0,4%. Однак, суми цих пільг та субсидій, отриманих у середньому одним домогосподарством з доходами нижче прожиткового мінімуму та з групи 10% найменш забезпечених, були відповідно в 3 рази нижче кожна, ніж у групі заможного населення.