Соціально-демографічні характеристики домогосподарств України у 2008р.
З метою дослідження соціально-демографічних характеристик домогосподарств Держкомстатом України у листопаді 2007р. проведене опитування домогосподарств, які у 2008р. приймають участь у вибірковому обстеженні умов їх життя.
За отриманими
результатами кількість домогосподарств України у 2008р. складає 17199 тис. (у
2007р. – 17341 тис.). У міських поселеннях проживають 69%
домогосподарств, з них у великих містах (з чисельністю населення 100 тисяч осіб
і більше) – 43%, у малих – 26%,
у сільській
місцевості – 31%.
Середній розмір домогосподарства в Україні становить 2,60 особи (у великих містах – 2,53, у малих – 2,54). Більш чисельні домогосподарства (2,74 особи), як і раніше, характерні для сільської місцевості. Середній розмір домогосподарства найбільший у західних областях (3,41–2,90 особи), найменший – у Кіровоградській, Чернігівській, Луганській, Черкаській, Дніпропетровській, Полтавській та Донецькій областях (2,34–2,45 особи).
У складі домогосподарств частка підлітків 14–17 років становить 5%, дітей дошкільного віку та у віці 7–13 років – по 7%, жінок у віці 18–54 років – 28%, чоловіків у віці 18–59 років – 29%, осіб пенсійного віку: жінок – 17%, чоловіків – 7% (додаток 1).
Для складу сільських домогосподарств характерна більша частка, ніж для міських, дітей віком до 14 років (відповідно 15% проти 14%) та осіб пенсійного віку (27% проти 22%).
До складу кожного п’ятого домогосподарства, як і у 2007р., входить молода сім’я, в якій дружина та чоловік віком до 35 років включно.
Кожне друге домогосподарство очолюють жінки (у містах – 53%, на селі – 45%). У третині домогосподарств малих міст та сільської місцевості, а також у кожному четвертому домогосподарстві великих міст головують чоловіки у віці 30–59 років. Кожне четверте домогосподарство очолюють жінки у віці 55 років і старші, кожне п’яте – жінки у віці 30–54 років, кожне сьоме – чоловіки у віці 60 років і старші. Особи у віці 18–29 років очолюють 9% домогосподарств. Частка домогосподарств, які очолюють особи пенсійного віку, на селі суттєво вища, ніж у містах (47% проти 36%).
Найбільш поширеними в Україні залишаються домогосподарства з двох осіб (додаток 2).
Кожне друге домогосподарство, як у містах, так і в сільській місцевості, складається з однієї або двох осіб. Порівняно з 2007р. частка таких малочисельних домогосподарств зменшилася у містах і на селі – на 0,5 в.п. відповідно.
Багаточисельні домогосподарства (з п’яти і більше осіб) залишаються більш характерними для сільської місцевості: 12% проти 6% – в міських поселеннях.
Великі домогосподарства (з чотирьох і більше осіб) більш поширені в західних областях – у Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській, Волинській, Тернопільській, Рівненській та Чернівецькій областях (43–30%).
Частка домогосподарств, які мають у своєму складі дітей у віці до 18 років залишилася на торішньому рівні та становить 38%.
Серед домогосподарств з дітьми майже кожне друге має дітей у віці 7–13 років, майже кожне четверте – у віці 3–6 років, кожне п’яте – у віці до 3-х років, кожне шосте має дітей у віці 14–15 років та 16–17 років відповідно. Слід відмітити, що порівняно з 2007р., частки домогосподарств з дітьми у віці до 3-х років збільшилися, як в середньому по Україні, так і серед міських та сільських домогосподарств з дітьми (з 19% до 21% відповідно). Традиційно, частки сільських домогосподарств з дітьми майже усіх вікових груп вищі, ніж серед міських домогосподарств (додаток 3).
Серед регіонів найбільша частка домогосподарств, які мають дітей до 18 років – у Закарпатській, Чернівецькій, Волинській, Рівненській, Івано-Франківській, Тернопільській та Львівській областях (53–45%).
Серед домогосподарств з дітьми 71% – однодітні, чверть – дводітні, 4% мають у своєму складі трьох і більше дітей. Порівняно з попереднім роком збільшилася на 3 в.п. частка однодітних домогосподарств, і на стільки ж скоротилася частка домогосподарств, які мають двох дітей. Частка багатодітних домогосподарств залишилася на торішньому рівні.
Розподіл домогосподарств з дітьми за кількістю дітей відрізняється в міській та сільській місцевості. Три чверті міських домогосподарств з дітьми мають одну дитину, в той час як серед сільських – три з кожних п’яти таких домогосподарств. У сільській місцевості більш поширені, ніж у містах, домогосподарства з двома дітьми – відповідно третина проти 22% та з трьома і більше дітьми – 8% проти 2%.
Частка
домогосподарств, у складі яких є діти, які не мають одного чи обох батьків,
становить 7% загальної кількості домогосподарств, у міських поселеннях – 8%, у
сільській
місцевості – 6% (додаток 4). Серед домогосподарств з дітьми, як в середньому по
Україні, так і серед міських домогосподарств, до таких домогосподарств належить
кожне п’яте, серед сільських – кожне сьоме домогосподарство. У дев’яти з десяти
таких домогосподарств дітей виховує одна мати.
Майже кожне друге домогосподарство, в якому діти не мають одного чи обох батьків, виховує дітей у віці 7–13 років, два з п’яти таких домогосподарств – дітей 14–17 років, 26% – дітей до 7 років.
Чотири з кожних п’яти домогосподарств, в яких діти виховуються в неповних сім’ях, мають у своєму складі одну дитину, кожне шосте домогосподарство – двох, 3% – трьох і більше дітей.
Домогосподарства, в яких двоє і більше дітей виховуються в неповних сім’ях, більш поширені у сільській місцевості, ніж у містах: двох дітей має кожне четверте таке сільське домогосподарство (проти кожного сьомого – у містах), трьох і більше дітей – 7% (проти 2% – у містах).
Умови та рівень життя домогосподарств з дітьми значною мірою залежать від кількості дорослих осіб у їх складі. Більше половини домогосподарств з дітьми мають у своєму складі двох дорослих осіб, третина – трьох і більше дорослих осіб.
Разом з тим кожне десяте домогосподарство з дітьми (кожне дев’яте – міське та 6% – серед сільських) має у своєму складі лише одну дорослу особу. Чверть таких домогосподарств виховує двох і більше дітей. Частка домогосподарств з дітьми, які складаються лише з дітей та непрацюючих пенсіонерів, становить 1% від загальної кількості домогосподарств з дітьми.
У більшості регіонів України домогосподарства з дітьми мають у своєму складі двох дорослих осіб. У Кіровоградській, Черкаській, Миколаївській, Луганській, Вінницькій, Дніпропетровській областях та м.Києві частка таких домогосподарств становить 77–62%. Водночас, у третині регіонів (у Чернігівській області, в Автономній Республіці Крим, у Черкаській, Дніпропетровській, Сумській, Запорізькій, Житомирській, Тернопільській областях та у м.Севастополі) від 12% до 20% домогосподарств з дітьми, мають у своєму складі лише одну дорослу особу.
Суттєва частка
домогосподарств з дітьми, які утримуються однією дорослою особою, виховують двох
і більше дітей: у Вінницькій та Херсонській областях – більше половини,
в Івано-Франківській, Закарпатській, Рівненській, Житомирській, Львівській та
Черкаській областях – 46–40%, а у Запорізькій та Сумській областях –
більше третини.
Три з кожних п’яти
домогосподарств України складаються лише з дорослих осіб. Серед
домогосподарств без дітей залишилася на рівні минулого року частка одинаків
(39%), з яких більше двох третин становлять особи непрацездатного віку. На селі
частка таких домогосподарств залишається високою: чотири з кожних п’яти
одинаків. Серед домогосподарств, які складаються з двох і більше дорослих, два з
кожних п’яти мають у своєму складі осіб лише працездатного,
а чверть – осіб лише непрацездатного віку (додаток 5).
Частка одинаків у загальній кількості домогосподарств без дітей серед регіонів України найвища у Хмельницькій, Житомирській, Вінницькій областях, у м.Севастополі, у Чернігівській та Черкаській областях (45–42%). Серед домогосподарств без дітей частка одинаків у непрацездатному віці вища порівняно з іншими регіонами, у Вінницькій, Кіровоградській, Житомирській, Черкаській областях, у м.Севастополі, у Полтавській, Миколаївській, Чернігівській, Сумській та Луганській областях (86–74%).
Добробут домогосподарств залежить від наявності та кількості працюючих осіб у їх складі. Майже дві третини домогосподарств України мають у своєму складі працюючих осіб (у містах – 71%, на селі – половина). В кожному другому домогосподарстві, до складу якого входять працюючі особи, працює одна, в двох з п’яти таких домогосподарств – дві, в кожному дев’ятому – три і більше осіб.
Коефіцієнт економічного навантаження на працюючого члена домогосподарства (відношення загальної кількості членів домогосподарства до кількості працюючих) у середньому по країні становить 2,39 (у 2007р. – 2,47), у великих містах – 2,00 (2,04), у малих – 2,27 (2,42), на селі – 3,41 (3,46). Серед регіонів цей показник найвищий у Тернопільській (3,13), Кіровоградській (2,98), Чернівецькій (2,94), Вінницькій (2,91), Волинській (2,86) та Рівненській (2,83) областях.
Рівень життя та соціально-економічні умови домогосподарства залежать не тільки від наявності та кількості дітей, працюючих осіб, осіб непрацездатного віку, але й від освітнього рівня осіб, які входять до його складу.
Частка населення у віці 22 роки і старші, яке має повну вищу освіту, становить 21% (у великих містах – 31%, у малих – 20%, на селі – 8%). Має базову вищу освіту 1,2% населення у віці 21 рік і старші, неповну вищу – 22% населення у віці 20 років і старші. Повну загальну середню освіту мають двоє з п’яти осіб у віці 18 років і старші, кожна шоста особа у віці 16 років і старші має відповідно базову загальну середню та початкову загальну освіту (додаток 6).
Порівняння рівня освіти міського та сільського населення свідчить, що серед мешканців міст, особливо великих, частки осіб з повною, базовою та неповною вищою освітою, як і раніше, значно вищі, ніж серед сільських жителів.
Серед молоді майже кожна друга особа має повну загальну середню освіту (41% – серед жінок, 49% – серед чоловіків), 18% – повну вищу (відповідно – 20% та 16%), 16% – неповну вищу (19% та 13%), 3% таких осіб – базову вищу (4% та 2%). Майже кожна четверта молода особа має професійно-технічну освіту, серед чоловіків частка таких осіб в 1,5 раза вища, ніж серед жінок (додаток 7).
Значний вплив на рівень життя домогосподарств має наявність особистих підсобних господарств. Земельні ділянки мають у своєму користуванні майже три з кожних п’яти домогосподарств, у містах – два з кожних п’яти, на селі – майже всі домогосподарства. Худобу, птицю і бджіл утримує кожне третє домогосподарство, у містах – кожне одинадцяте, на селі – чотири з кожних п’яти домогосподарств.
У зв’язку із реформуванням аграрного сектора економіки значна частина домогосподарств мають у користуванні великі земельні ділянки (додаток 8).
Розподіл домогосподарств за розміром земельних ділянок
2007р. 2008р.
На селі більше половини
домогосподарств користуються земельними ділянками площею
до 1 гектара, чверть – від 1 до 5, кожне сьоме – 5–10 гектарів. Більше 10
гектарів землі використовують близько 8% сільських домогосподарств. Майже три
чверті міських домогосподарств користуються земельними ділянками площею до 10
соток, п’ята частина – від 10 до 25 соток.
Для вирощування сільськогосподарської продукції лише для власних потреб домогосподарствами використовується сьома частина земель, для вирощування сільськогосподарської продукції, як для власних потреб, так і на продаж – шоста частина земель. Домогосподарствами, які мають земельні ділянки, здається в оренду 69% земельної площі.
Домогосподарства великих міст використовують переважну частину (77%) земельної площі для вирощування продукції лише для власних потреб. Серед домогосподарств малих міст та сільських переважає здавання землі в оренду (відповідно 59% та 70% земельної площі).
Одними з основних характеристик умов життя домогосподарств є забезпеченість житлом і рівень його благоустрою.
Переважна більшість домогосподарств України (94%) мають окреме житло (окрему квартиру або індивідуальний будинок). Разом з тим 3% домогосподарств все ще мешкають у комунальних квартирах та гуртожитках (додаток 9).
Дев’ять з кожних десяти домогосподарств (без урахування тих, які мешкають у гуртожитках) проживають у власному житлі, 3% – у державному чи відомчому, а 2% – наймають його у фізичних осіб. На селі майже всі домогосподарства мають власне житло, у містах – 92%.
Найбільша частина домогосподарств (36%) мають двокімнатне житло, третина проживає в трьох, 14% домогосподарств – в одній, 17% – в чотирьох і більше кімнатах. Частка домогосподарств, які мешкають в трьох і більше кімнатах, на селі вище, ніж серед міських домогосподарств, в 1,3 раза.
Суттєва частка домогосподарств
забезпечена житловою площею недостатньою мірою. Житлова площа двох з п’яти
домогосподарств, як у середньому по країні, так і домогосподарств, які
проживають у малих містах, нижче санітарної норми 13,65 кв.м. на одну особу, у
великих містах – майже кожного другого, у сільській місцевості – кожного
третього домогосподарства. Зокрема, житлова площа кожного четвертого
домогосподарства становить від 9,1 до 13,65 кв.м на одну особу, кожного десятого
– менше 7,5 кв.м, 5% домогосподарств – від 7,5 до 9 кв.м. Житлова площа
помешкань трьох з кожних п’яти домогосподарств перевищує санітарну норму (у
сільській
місцевості – двох третин, у міській – 57% домогосподарств).
Житло майже кожного четвертого
домогосподарства було збудовано до 1960р. (у містах – кожного п’ятого
домогосподарства, в селах – кожного третього). Житловий фонд 70% домогосподарств
був збудований у 60-х–80-х роках (74% – міських домогосподарств та
61% – сільських). У відносно новому житлі, збудованому у 1991р. і пізніше,
мешкають лише 6% домогосподарств. Серед домогосподарств, які мешкають у житлі,
збудованому до 1970р., майже половина повідомили, що капітальний ремонт їх житла
жодного разу не проводився.
Майже три чверті домогосподарств проживають у житлі, обладнаному центральним опаленням або індивідуальною системою опалення (додаток 10). Централізованим газопостачанням користуються 70% домогосподарств, кожне п’яте – балонним газом. Кожне шосте домогосподарство має у своєму житлі газову колонку, 32% домогосподарств – гаряче водопостачання. Водопроводом і каналізацією обладнано житло двох третин домогосподарств, ванну або душ мають три з кожних п’яти домогосподарств. Половина домогосподарств має домашній телефон. Порівняно з 2007р. збільшилися частки домогосподарств (на 2,9–1,0 в.п.), житло яких обладнано гарячим водопостачанням, ванною або душем, каналізацією, індивідуальною системою опалення, централізованим газопостачанням, домашнім телефоном, водопроводом та газовою колонкою.
Рівень благоустрою житла міських домогосподарств вище, ніж сільських: у містах водопроводом і каналізацією обладнано житло кожних шести з семи домогосподарств, на селі – лише кожного п’ятого домогосподарства; гарячим водопостачанням – відповідно 46% та 2% домогосподарств; газовою колонкою – 22% та 5%; централізованим газопостачанням – 82% та 43%; ванною або душем – 80% та 15%; домашнім телефоном – 65% та 20%.
Рівень благоустрою житла домогосподарств з дітьми дещо кращий, ніж без дітей. Частка домогосподарств з дітьми, які проживають у житлі, обладнаному основними видами благоустрою, по окремих видах на 0,8–5 в.п. вища, ніж серед домогосподарств без дітей, у сільській місцевості – відповідно на 0,6–8 в.п.
За підсумками опитування чотири з кожних дев’яти домогосподарств задоволені в цілому або дуже задоволені своїми житловими умовами. У великих містах такі оцінки повідомили 52% домогосподарств, у малих – 46%, на селі – 35% (додаток 11). Частка задоволених або дуже задоволених своїми житловими умовами серед міських домогосподарств зросла на 4 в.п., а серед сільських – зменшилася на 0,2 в.п.
Кожне п’яте домогосподарство в цілому по країні (у містах – 18%, на селі – чверть) незадоволене або дуже незадоволене своїми житловими умовами. Не дуже задоволена своїм житлом третина домогосподарств (на селі – два з кожних п’яти домогосподарств). Порівняно з 2007р. серед міських та сільських домогосподарств частка незадоволених або дуже незадоволених своїми житловими умовами зменшилася відповідно на 4 та 2 в.п.
Серед регіонів найнижчий ступінь задоволення житловими умовами повідомили домогосподарства Закарпатської (35% незадоволених або дуже незадоволених), Чернігівської, Кіровоградської, Вінницької областей, м.Києва, Харківської, Черкаської областей та м.Севастополя (29–24%).
Ступень задоволення житловими умовами домогосподарств з дітьми нижчий, ніж в домогосподарствах без дітей. Задоволені або дуже задоволені своїми житловими умовами 41% домогосподарств з дітьми проти 47% – без дітей, незадоволені або дуже незадоволені – відповідно 22% проти 19%. Порівняно з минулим роком дещо покращився ступінь задоволення домогосподарств з дітьми і без дітей своїми житловими умовами.
Два з кожних п’яти однодітних домогосподарств та домогосподарств, які мають двох дітей, повідомили, що задоволені або дуже задоволені своїми житловими умовами. Разом з тим кожне четверте багатодітне домогосподарство незадоволене або дуже незадоволене своїм житлом. Порівняно з минулим роком в усіх групах домогосподарств з дітьми покращився ступінь задоволення своїми житловими умовами.