Витрати і ресурси домогосподарств
України за 9 місяців 2007 року
(за даними вибіркового обстеження
умов життя домогосподарств)
Середньомісячні загальні доходи одного домогосподарства за 9 місяців 2007р. склали 1860 грн. Міське домогосподарство отримувало в середньому за місяць 1941 грн., сільське – 1681 грн. У середньому на одного члена домогосподарства загальні доходи становили 715 грн. на місяць, у міських домогосподарствах – 764 грн., у сільських – 613 грн. Рівень середньомісячних загальних доходів однієї особи перевищив рівень встановленого у ІІІ кварталі 2007р. прожиткового мінімуму (525 грн.) на 36%. Слід зазначити, що темп росту середньодушових загальних доходів у січні–вересні 2007р. порівняно з аналогічним періодом 2006р. перевищив індекс споживчих цін за цей період: відповідно 124,1% проти 111,9%.
Частка населення із
середньодушовими загальними доходами у місяць нижче прожиткового мінімуму
склала 32%. Серед мешканців міст ця група становила 28%, серед селян – 42%
(додаток 1).
Співвідношення загальних доходів
10% найбільш та найменш забезпеченого населення становило 5,4 раза, у тому
числі серед міського населення – 5,2 раза, сільського – 5 разів. Мінімальний
рівень загальних доходів серед 10% найбільш забезпеченого населення перевищував
максимальний серед 10% найменш забезпеченого населення, як в цілому по Україні,
так і серед сільських жителів у 3,6 раза, серед міських – у
3,7 раза. Найбільш заможні 20% населення отримували 36% усіх загальних доходів
(додаток 2).
Середньомісячні сукупні витрати одного домогосподарства
за 9 місяців 2007р. склали 1648 грн., що на 15% більше, ніж у відповідному
періоді 2006р. Міське домогосподарство витрачало в середньому за місяць 1741 грн.,
сільське – 1441 грн. У середньому на одного члена домогосподарства сукупні
витрати становили 634 грн. на місяць, у міських домогосподарствах – 685 грн., у
сільських – 526 грн. (додаток 3).
Серед усіх сукупних витрат
домогосподарств 90% становили споживчі витрати.
Найбільш вагомою статтею сукупних витрат домогосподарств продовжували залишатися витрати на харчування (включаючи харчування поза домом). Порівняно з січнем–вереснем 2006р. частка цих витрат зменшилася на 1,7 в.п. і становила 54%.
На купівлю непродовольчих товарів
та оплату послуг (без витрат на харчування поза домом) домогосподарства
направляли 34% усіх витрат, що на 1,8 в.п. більше, ніж у січні–вересні 2006р.
Частка неспоживчих сукупних витрат не змінилася і склала 10% усіх витрат домогосподарств.
___________________
* Включаючи вартість харчування поза
домом.
** Без вартості харчування поза
домом.
Вартість
харчування за 9 місяців
2007р. у
середньому на одну особу становила 11 грн. на добу проти 10 грн. – за 9 місяців
2006р.
Зростання
у січні–вересні 2007р. порівняно з січнем–вереснем 2006р. реальних наявних доходів
населення сприяло підвищенню споживчих можливостей населення у забезпеченні
належного рівня харчування. Відбулися зміни у структурі харчування: збільшилося
споживання в домогосподарствах фруктів, ягід, горіхів та винограду
в 1,2 раза, м’яса та м’ясопродуктів – на 9%, цукру – на 3% (додаток 4). Залишилося
на рівні січня–вересня 2006р. споживання риби та рибопродуктів, яєць, олії та
інших рослинних жирів, молока та молокопродуктів. Скоротилося споживання овочів
та баштанних (на 8%), картоплі (на 5%), хліба і хлібних продуктів (на 3%).
___________________
* Включаючи цукор, використаний на виготовлення кондитерських виробів, та мед.
Сільські домогосподарства спрямовували
на харчування більшу частину сукупних витрат, ніж міські (відповідно 58% проти 52%).
При цьому сільські жителі споживали більше: картоплі – в 1,6 раза, хліба та
хлібних продуктів – в 1,3 раза, цукру – на 9%, молока і молочних продуктів – на
5%, овочів і баштанних – на 2%.
Домогосподарства з дітьми
до 18 років направляли на харчування 53% свого бюджету проти 54% у січні–вересні
2006р. Вартість добового раціону однієї особи цієї групи збільшилася порівняно
з відповідним періодом 2006р. на 13% і становила 9,5 грн. У сукупних витратах
домогосподарств без дітей частка витрат на харчування (54%) була дещо більшою,
ніж у домогосподарствах з дітьми, а вартість спожитих за добу однією особою
продуктів харчування була вищою в 1,4 раза.
У домогосподарствах з дітьми однією
особою було спожито більше, ніж у січні–вересні 2006р., фруктів, ягід, горіхів
та винограду – на 23%, м’яса та м’ясопродуктів – на 11%, яєць, цукру, молока та
молочних продуктів – на 6–2%. Одночасно у цій групі домогосподарств зменшилося на
8% споживання овочів та баштанних, на 4% –
картоплі та хліба і хлібних
продуктів. Залишилося на рівні 9 місяців 2006р. споживання риби та рибних
продуктів, а також олії та інших рослинних жирів. Кількість основних продуктів
харчування, спожитих однією особою в домогосподарствах з дітьми, була в 1,6–1,2 раза меншою, ніж у
домогосподарствах без дітей.
__________________
*
Включаючи цукор, використаний на виготовлення кондитерських виробів, та мед.
У споживанні продуктів харчування
продовжувала зберігатися диференціація між домогосподарствами найменш
забезпеченого першого дециля, домогосподарствами з середньодушовими загальними
доходами у місяць нижче прожиткового мінімуму та найбільш заможними
домогос-подарствами, які складають десятий дециль. Останні спрямовували на
харчування, порівняно з домогосподарствами найменш забезпеченого першого дециля
і домогосподарствами, середньодушові місячні загальні доходи яких нижче
прожиткового мінімуму, відповідно в 1,6 та 1,5 раза меншу частку усіх сукупних
витрат (42%), а вартість (18,1 грн.) спожитих однією особою за добу продуктів була
вищою відповідно в 2,5 та 2,2 раза (додаток 5).
Зростання
наявних реальних доходів населення сприяло підвищенню доступності для домогосподарств
непродовольчих товарів. У січні–вересні 2007р. обсяги продажу непродовольчих
товарів у порівнянних цінах зросли на 28%, а обсяг реалізованих населенню
послуг зріс на 9%.
На купівлю непродовольчих товарів та послуг (без витрат на харчування поза домом) домогосподарства щомісячно спрямовували
34% сукупних витрат (у січні–вересні 2006р. – 32%). На утримання житла (включаючи
поточний ремонт), воду, електроенергію, газ та інші види палива пересічне
домогосподарство витрачало кожну дев’яту гривню, на оновлення гардеробу – 5%,
на інші напрями споживання (на транспорт, відпочинок і культуру, на придбання
предметів домашнього вжитку, побутової техніки та поточне утримання житла, охорону
здоров’я, зв’язок, освіту) від 4% до 1% сукупних витрат.
Споживчі витрати на ці цілі
міських домогосподарств у 1,7 раза перевищували аналогічні витрати в сільських
домогосподарствах, зокрема, на оплату житла (включаючи поточний ремонт), води,
електроенергії, газу та інших видів палива, на транспорт, одяг і взуття, на
придбання предметів домашнього вжитку, побутової техніки та поточне утримання
житла та на охорону здоров’я (медикаменти та медичні послуги) у 1,8–1,2 раза; на
відпочинок і культуру, зв’язок та освіту – у 3,5–2,3 раза більше.
Домогосподарства з дітьми
витрачали на купівлю непродовольчих товарів та отримання послуг 36% сукупних
витрат, що на 3 в.п. більше, ніж у домогосподарствах без дітей. У середньому на
придбання предметів домашнього вжитку, побутової техніки та поточне утримання
житла, на транспорт, на оплату послуг зв’язку, на оплату житла (включаючи
поточний ремонт), води, електроенергії, газу та інших видів палива та на охорону
здоров’я домогосподарства з дітьми витрачали в 1,7–1,1 раза більше коштів, ніж
домогосподарства без дітей; на відпочинок і культуру, оновлення гардеробу та освіту
– в 2,1–1,9 раза більше.
На купівлю непродовольчих
товарів та отримання послуг домогос-подарства з групи найменш забезпечених
домогосподарств першого дециля направляли 28% усіх сукупних витрат, що
відповідно на 2 та 13 в.п. менше, ніж у домогосподарствах із середньодушовими загальними
доходами нижче прожиткового мінімуму та в найбільш забезпечених
домогосподарствах десятого дециля. Середньомісячні споживчі витрати останніх за
основними напрямами використання, не пов’язаними із забезпеченням харчування,
були вищі у 7,3–2,5 раза, ніж серед найменш забезпечених домогосподарств
першого дециля, та в 6,3–2,2 раза – порівняно з домогосподарствами із
середньодушовими загальними доходами нижче прожиткового мінімуму.
У структурі сукупних витрат
домогосподарств оплата житла,
комунальних продуктів та послуг
(з урахуванням суми безготівкових пільг та
субсидій) становила 8% або 139 грн. на місяць (у січні–вересні 2006р. – 6%
або 89 грн.). Міське домогосподарство на такі цілі в середньому щомісяця
витрачало 168 грн., сільське – 73 грн.
Розмір
отриманих пільг та субсидій (готівкових та безготівкових) на оплату житла,
комунальних продуктів та послуг у розрахунку на пересічне домогосподарство становив
14 грн. на місяць, у тому числі серед міських домогосподарств – 16 грн.,
сільських – 10 грн.
Домогосподарства
з дітьми щомісячно на оплату житла, комунальних продуктів та послуг (з
урахуванням суми безготівкових пільг та субсидій) витрачали в середньому 156
грн., без дітей – 128 грн. Суми пільг та субсидій, отриманих пересічними
домогосподарствами цих груп на такі цілі, становили відповідно 9 та 18 грн.
Незалежно від рівня
добробуту домогосподарства направляли на оплату житла, комунальних продуктів та
послуг близько 8% витрат. Разом з тим, розмір цих витрат становив серед
домогосподарств першого дециля – 96 грн., серед домогосподарств із доходами
нижче прожиткового мінімуму – 107 грн., а серед домогосподарств десятого дециля
– 225 грн.
Свої потреби
домогосподарства задовольняли за рахунок ресурсів, які надходили з різних
джерел. Середньомісячні сукупні ресурси
одного пересічного домогосподарства за 9 місяців 2007р. склали 1938 грн., міського
– 2022 грн., сільського – 1753 грн. і зросли порівняно з січнем–вереснем 2006р.
у цілому по Україні на 23%, в міських поселеннях – на 25%, у сільській
місцевості – на 20%. У середньому на одного члена домогосподарства сукупні
ресурси становили відповідно 746 грн., 796 грн. та 640 грн.
Продовжувалися позитивні
зміни у структурі формування ресурсів домогосподарств. Частка грошових доходів
у структурі сукупних ресурсів домогосподарств збільшилася на 1,4 в.п. і
становила 89%.
_______________________
* Оплата
праці, доходи від підприємницької діяльності та самозайнятості.
** Доходи від
продажу сільськогосподарської продукції та вартість спожитої продукції,
отриманої з особистого підсобного господарства.
Більше половини сукупних
ресурсів домогосподарств складали доходи від зайнятості, частка яких порівняно
з січнем–вереснем 2006р. зросла на 3 в.п., в основному за рахунок збільшення з
48% до 50% частки оплати праці.
Пенсії, стипендії та соціальні допомоги (включаючи
готівкові та безготівкові пільги та субсидії) становили чверть сукупних
ресурсів пересічного домогосподарства, доходи від особистого підсобного
господарства та від самозаготівель – дванадцяту частину. Частка допомог від
родичів та інших осіб (грошова допомога та грошова оцінка допомоги
продовольчими товарами) склала 6%. Залишалася низькою частка доходів від
підприємницької діяльності та самозайнятості – 5% (додаток 6).
Значні розбіжності мали
структури формування сукупних ресурсів міських та сільських домогосподарств.
Більше трьох п’ятих сукупних
ресурсів міських домогосподарств становили доходи від зайнятості (їх частка
порівняно з січнем–вереснем 2006р. збільшилася на 3 в.п.), 22% – пенсії,
стипендії та соціальні допомоги, надані готівкою, 2% – доходи від особистого
підсобного господарства (їх частки зменшилися на 1 в.п. та 0,8 в.п. відповідно).
У формуванні сукупних
ресурсів сільських домогосподарств відбулися подальші позитивні структурні зрушення:
частка доходів від зайнятості збільшилася на 2 в.п. і склала більш, ніж третину
сукупних ресурсів. Суттєвим джерелом надходжень продовжували залишатися пенсії,
стипендії та соціальні допомоги, надані готівкою, частка яких майже не
змінилася і склала 27%. Частка доходів від особистого підсобного господарства та
від самозаготівель у цій групі домогосподарств зменшилася на 1,5 в.п. і склала чверть
сукупних ресурсів сільських домогосподарств.
У домогосподарствах з
дітьми 64% ресурсів формували доходи від зайнятості, що на 3 в.п. більше, ніж у
січні–вересні 2006р., сьому частину – пенсії, стипендії, соціальні допомоги
(готівкові та безготівкові), частка яких порівняно з відповідним періодом 2006р.
зменшилася на 1 в.п. Частка доходів від особистого підсобного господарства та
від самозаготівель зменшилася на 1,2 в.п. і склала одинадцяту частину сукупних
ресурсів цієї групи домогосподарств.
У домогосподарствах без
дітей 48% ресурсів складали доходи від зайнятості (у січні–вересні 2006р. – 45%),
пенсії, стипендії, соціальні допомоги, як і у відповідному періоді 2006р. – 34%,
доходи від особистого підсобного господарства та від самозаготівель – 8% (9%).
У структурі сукупних
ресурсів найменш забезпечених домогос-подарств першого дециля частки доходів
від особистого підсобного господарства, пенсій, стипендій, соціальних допомог,
наданих готівкою, допомоги від родичів та інших осіб (грошова допомога та грошова оцінка допомоги продовольчими товарами) були
більшими, ніж у заможних домогосподарствах десятого дециля (додаток 7).
У домогосподарствах із середньодушовими
загальними доходами нижче прожиткового мінімуму 27% ресурсів формувалося за
рахунок пенсій, стипендій та соціальних допомог, наданих готівкою. Восьму
частину їх ресурсів становили доходи від особистого підсобного господарства та
від самозаготівель.
Частка пільг та субсидій на
оплату житла, комунальних продуктів та послуг (готівкою та безготівкових) у
сукупних ресурсах домогосподарств із середньодушовими загальними доходами у
місяць нижче прожиткового мінімуму склала 0,6%, першого та десятого децилів – відповідно
0,4% та 0,5%. Однак, суми цих пільг та субсидій, отриманих у середньому одним
домогосподарством з доходами нижче прожиткового мінімуму та з групи 10% найменш
забезпечених, були відповідно в 2,3 та в 3,7 раза нижче, ніж у групі заможного
населення.
Пільги на оплату
санаторно-курортних путівок, на купівлю ліків, лікування, зубопротезування,
послуг транспорту та зв’язку становили у сукупних ресурсах домогосподарств із
середньодушовими загальними доходами у місяць нижче прожиткового мінімуму 0,5%,
першого дециля – відповідно 0,3%, а серед більш забезпечених домогосподарств десятого
дециля – 0,8%. Вартість цих пільг, отриманих одним домогосподарством з групи
10% найбільш забезпечених, перевищувала відповідні показники серед
домогосподарств із середньодушовими загальними доходами у місяць нижче
прожиткового мінімуму та найменш забезпечених домогосподарств відповідно у 4,4
та 6,6 раза.