Витрати і ресурси домогосподарств України у I кварталі 2007 року
(за даними вибіркового обстеження умов життя домогосподарств)
Середньомісячні загальні доходи одного
домогосподарства у І кварталі 2007р. склали 1658 грн. Міське домогосподарство
отримувало в середньому за місяць 1751 грн., сільське – 1451 грн. У середньому
на одного члена домогосподарства загальні доходи становили 638 грн. на місяць, у
міських домогосподарствах – 689 грн., у сільських – 530 грн. Рівень
середньомісячних загальних доходів однієї особи майже на третину перевищив
рівень встановленого на цей період прожиткового мінімуму
(492 грн.). Слід зазначити, що темп росту середньодушових загальних доходів у І
кварталі 2007р. порівняно з аналогічним періодом минулого року перевищив індекс
споживчих цін за цей період: відповідно 118,8% проти 110,2%.
Частка населення із середньодушовими загальними доходами у місяць нижче прожиткового мінімуму склала 38%. Серед мешканців міст ця група становила третину, серед селян – половину населення (додаток 1).
Співвідношення загальних доходів 10% найбільш та найменш забезпеченого населення становило 6,3 раза, у тому числі серед міського населення – 5,7 раза, сільського – 6,1 раза (додаток 2). Мінімальний рівень загальних доходів серед 10% найбільш забезпеченого населення перевищував максимальний серед 10% найменш забезпеченого населення, як у цілому по Україні, так і серед сільських жителів у 4 рази, серед міських – у 3,9 раза. Найбільш заможні 20% населення отримували 37% усіх загальних доходів.
Середньомісячні сукупні витрати одного домогосподарства у І кварталі 2007р. склали 1572 грн., що на 13% більше, ніж у відповідному періоді 2006р. (додаток 3). Міське домогосподарство витрачало в середньому за місяць 1647 грн., сільське – 1405 грн. У середньому на одного члена домогосподарства сукупні витрати становили 605 грн. на місяць, у міських домогосподарствах – 648 грн., у сільських – 513 грн.
Серед усіх сукупних витрат домогосподарств, як і у січні–березні 2006р., 92% становили споживчі витрати.
Найбільш вагомою статтею (54%) сукупних витрат домогосподарств продовжували залишатися витрати на харчування (включаючи харчування поза домом). У порівнянні з І кварталом 2006р. частка цих витрат зменшилася на 4 в.п.
На купівлю непродовольчих товарів та оплату послуг (без витрат на харчування поза домом) домогосподарства направляли 36% усіх витрат, що на 4 в.п. більше, ніж у січні–березні 2006р.
Частка неспоживчих сукупних витрат склала 8% усіх витрат домогосподарств і зросла на 0,4 в.п.
___________________
* Включаючи вартість харчування поза домом.
** Без вартості харчування поза домом.
Вартість харчування у І кварталі 2007р. у середньому на одну особу становила 10,8 грн. на добу проти 10,4 грн. – у І кварталі 2006р.
Зростання у січні–березні 2007р. у порівнянні з січнем–березнем 2006р. реальних наявних доходів населення сприяло підвищенню споживчих можливостей населення у забезпеченні належного рівня харчування. Відбулося деяке покращання структури харчування: збільшилося споживання в домогосподарствах фруктів, ягід, горіхів, винограду на 18%, м’яса та м’ясопродуктів – на 9%, яєць – на 6%, риби і рибопродуктів – на 5%, цукру – на 3%, овочів і баштанних – на 2% та молока і молочних продуктів – на 1%. Споживання олії та інших рослинних жирів залишилося на рівні I кварталу 2006р. Скоротилося споживання хліба і хлібних продуктів та картоплі – на 6% кожного (додаток 4).
___________________
* Включаючи цукор, використаний на виготовлення кондитерських виробів, та мед.
Сільські домогосподарства спрямовували на харчування більшу частину сукупних витрат, ніж міські (відповідно 58% проти 52%). При цьому сільські жителі споживали більше: картоплі – в 1,8, овочів і баштанних – в 1,4, хліба та хлібних продуктів – в 1,3, цукру – в 1,2 раза.
Домогосподарства з дітьми до 18 років направляли на харчування 54% свого бюджету проти 57% у І кварталі 2006р. Вартість добового раціону однієї особи цієї групи збільшилася порівняно з відповідним періодом минулого року на 6% і становила 9,2 грн. У сукупних витратах домогосподарств без дітей частка витрат на харчування була такою ж, як і у домогосподарствах з дітьми, але вартість спожитих за добу однією особою продуктів харчування була значно вищою (в 1,4 раза).
У домогосподарствах з дітьми однією особою було спожито на 8–3% більше, ніж у січні–березні 2006р., м’яса та м’ясопродуктів, риби та рибопродуктів, яєць, цукру, молока та молочних продуктів, у 1,2 раза – фруктів, ягід, горіхів та винограду. Одночасно у цій групі домогосподарств зменшилося на 7% споживання картоплі та на 6% – хліба і хлібних продуктів. Залишилося на рівні І кварталу минулого року споживання олії та інших рослинних жирів, а також овочів і баштанних. Кількість основних продуктів харчування, спожитих однією особою в домогосподарствах з дітьми, була в 1,6–1,1 раза меншою, ніж у домогосподарствах без дітей.
__________________
* Включаючи цукор, використаний на виготовлення кондитерських виробів, та мед
У споживанні продуктів харчування продовжувала зберігатися диференціація між домогосподарствами найменш забезпеченого першого дециля, домогосподарствами з середньодушовими загальними доходами у місяць нижче прожиткового мінімуму та найбільш заможними домогос-подарствами, які складають десятий дециль. Останні спрямовували на харчування, порівняно з домогосподарствами найменш забезпеченого першого дециля і домогосподарствами, середньодушові місячні загальні доходи яких нижче прожиткового мінімуму, відповідно в 1,6 та 1,5 раза меншу частку усіх сукупних витрат (41%), а вартість (17,4 грн.) спожитих однією особою за добу продуктів була вищою відповідно в 2,5 та 2,2 раза (додаток 5).
Зростання наявних реальних доходів населення сприяло підвищенню доступності для домогосподарств непродовольчих товарів. У січні–березні 2007р. обсяги продажу непродовольчих товарів у порівнянних цінах зросли на 32%, а обсяг реалізованих населенню послуг зріс на 11,7%.
На купівлю непродовольчих товарів та послуг (без витрат на харчування поза домом) домогосподарства щомісячно спрямовували 36% сукупних витрат (у січні–березні 2006р. – 32%). На утримання житла (включаючи поточний ремонт), воду, електроенергію, газ та інші види палива пересічне домогосподарство витрачало кожну сьому гривню, на оновлення гардеробу – 6%, на інші напрями споживання (на транспорт, охорону здоров’я, на придбання предметів домашнього вжитку, побутової техніки та поточне утримання житла, зв’язок, відпочинок і культуру, освіту тощо) від 3 до 1% сукупних витрат.
Споживчі витрати на ці цілі міських домогосподарств у 1,6 раза перевищували аналогічні витрати в сільських домогосподарствах, зокрема, на оплату житла (включаючи поточний ремонт), води, електроенергії, газу та інших видів палива, на одяг і взуття, на придбання предметів домашнього вжитку, побутової техніки та поточне утримання житла, охорону здоров’я (медикаменти та медичні послуги) та на транспорт – у 1,8–1,1 раза; на освіту, зв’язок та відпочинок і культуру – в 3–2,3 рази більше.
Домогосподарства з дітьми витрачали на купівлю непродовольчих товарів та отримання послуг 37% сукупних витрат, що на 1,1 в.п. більше, ніж у домогосподарствах без дітей. У середньому на оплату послуг зв’язку, на придбання предметів домашнього вжитку, побутової техніки та поточне утримання житла, на утримання житла (включаючи поточний ремонт), оплату водопостачання, електроенергії, газу та інших видів палива домогосподарства з дітьми витрачали в 1,6–1,2 раза більше коштів, ніж домогосподарства без дітей; на освіту, оновлення гардеробу, на відпочинок і культуру та на оплату послуг транспорту – відповідно в 2–1,7 рази.
На купівлю непродовольчих товарів та отримання послуг домогосподарства з групи найменш забезпечених домогосподарств першого дециля направляли 28% усіх сукупних витрат, що відповідно на 3 та 15 в.п. менше, ніж у домогосподарствах із середньодушовими загальними доходами нижче прожиткового мінімуму та в найбільш забезпечених домогосподарствах десятого дециля. Середньомісячні споживчі витрати останніх за основними напрямами використання, не пов’язаними із забезпеченням харчування, були вищі у 8,3–2,6 раза, ніж серед найменш забезпечених домогосподарств першого дециля, та в 6,4–2,1 раза – порівняно з домогосподарствами із середньодушовими загальними доходами нижче прожиткового мінімуму.
У структурі сукупних витрат домогосподарств оплата житла, комунальних продуктів та послуг (з урахуванням суми безготівкових пільг та субсидій) становила 11% або 180 грн. на місяць (у січні–березні 2006р. – 8% або 107 грн.). Міське домогосподарство на такі цілі в середньому щомісяця витрачало 214 грн., сільське – 103 грн.
Розмір отриманих пільг та субсидій (готівкових та безготівкових) на оплату житла, комунальних продуктів та послуг у розрахунку на пересічне домогосподарство становив 21 грн. на місяць, у тому числі серед міських домогосподарств – 23 грн., сільських – 16 грн.
Домогосподарства з дітьми щомісячно на оплату житла, комунальних продуктів та послуг (з урахуванням суми безготівкових пільг та субсидій) витрачали в середньому 201 грн., без дітей – 167 грн. Суми пільг та субсидій, отриманих пересічними домогосподарствами цих груп на такі цілі, становили відповідно 13 та 26 грн.
Найменш забезпечені домогосподарства першого дециля та домогосподарства з доходами нижче прожиткового мінімуму направляли на оплату житла, комунальних продуктів та послуг майже таку ж частку своїх сукупних витрат, як і заможні: відповідно по 11% проти 10% – в домогосподарствах десятого дециля. Разом з тим, розмір цих витрат становив серед домогосподарств першого дециля – 115 грн., серед домогосподарств із доходами нижче прожиткового мінімуму – 138 грн. та серед домогосподарств десятого дециля – 274 грн.
Свої потреби домогосподарства задовольняли за рахунок ресурсів, які надходили з різних джерел. Середньомісячні сукупні ресурси одного пересічного домогосподарства у І кварталі 2007р. склали 1725 грн., міського – 1804 грн., сільського – 1548 грн. і зросли порівняно з січнем–березнем 2006р. у цілому по Україні на 18%, в міських поселеннях – на 20%, у сільській місцевості – на 13%. У середньому на одного члена домогосподарства сукупні ресурси становили відповідно 663 грн., 710 грн. та 565 грн.
Продовжувалися позитивні зміни у структурі формування ресурсів домогосподарств. Збільшилася частка грошових доходів у структурі сукупних ресурсів домогосподарств з 84% у січні–березні 2006р. до 87% у І кварталі 2007р.
__________________________
* Оплата праці, доходи від підприємницької діяльності та самозайнятості.
** Доходи від продажу сільськогосподарської продукції та вартість спожитої продукції, отриманої з особистого підсобного господарства.
Більше половини сукупних ресурсів домогосподарств складали доходи від зайнятості, частка яких порівняно з І кварталом 2006р. зросла на 5 в.п., в основному за рахунок збільшення з 46% до 50% частки оплати праці.
Пенсії, стипендії та соціальні допомоги (включаючи готівкові та безготівкові пільги та субсидії) становили понад чверть сукупних ресурсів пересічного домогосподарства, доходи від особистого підсобного господарства та від самозаготівель – майже одинадцяту частину. Частка допомог від родичів та інших осіб (грошова допомога та грошова оцінка допомоги продовольчими товарами) склала 6%. Залишалася низькою частка доходів від підприємницької діяльності та самозайнятості – 5% (додаток 6).
Значні розбіжності мали структури формування сукупних ресурсів міських та сільських домогосподарств.
Більше трьох п’ятих сукупних ресурсів міських домогосподарств становили доходи від зайнятості (їх частка порівняно з I кварталом минулого року збільшилася на 5 в.п.), 23% – пенсії, стипендії та соціальні допомоги, надані готівкою, 2% – доходи від особистого підсобного господарства (їх частки зменшилися на 1 в.п. кожна).
У формуванні сукупних ресурсів сільських домогосподарств продовжилися позитивні структурні зрушення: частка доходів від зайнятості збільшилася на 4 в.п. і склала найбільшу частину (третину) сукупних ресурсів. Суттєвим джерелом надходжень продовжували залишатися пенсії, стипендії та соціальні допомоги, надані готівкою, частка яких порівняно з січнем–березнем 2006р. не змінилася і склала 28%. Частка доходів від особистого підсобного господарства та від самозаготівель у цій групі домогосподарств зменшилася на 4 в.п. і склала чверть сукупних ресурсів сільських домогосподарств.
У домогосподарствах з дітьми 64% ресурсів формували доходи від зайнятості (у січні–березні 2006р. – 58%), сьому частину – пенсії, стипендії, соціальні допомоги (готівкові та безготівкові), частка яких порівняно з відповідним періодом минулого року зменшилася на 1 в.п. Частка доходів від особистого підсобного господарства та від самозаготівель зменшилася на 1,7 в.п. і склала десяту частину сукупних ресурсів цієї групи домогосподарств.
У домогосподарствах без дітей 47% ресурсів складали доходи від зайнятості (у січні–березні 2006р. – 43%), пенсії, стипендії, соціальні допомоги, як і у І кварталі 2006р., – 35%, доходи від особистого підсобного господарства та від самозаготівель – 8% (11%).
У структурі сукупних ресурсів найменш забезпечених домогосподарств першого дециля частки пенсій, стипендій, соціальних допомог, наданих готівкою, вартості спожитої продукції, отриманої з особистого підсобного господарства та від самозаготівель, були більшими, ніж у заможних домогосподарствах останнього дециля (додаток 7).
У домогосподарствах із середньодушовими загальними доходами нижче прожиткового мінімуму 28% ресурсів формувалося за рахунок пенсій, стипендій та соціальних допомог, наданих готівкою. Восьму частину їх ресурсів становили доходи від особистого підсобного господарства та від самозаготівель.
Частка пільг та субсидій на оплату житла, комунальних продуктів та послуг (готівкою та безготівкових) у сукупних ресурсах домогосподарств із середньодушовими загальними доходами у місяць нижче прожиткового мінімуму склала 1%, першого та останнього децилів – відповідно 0,7 та 0,8%. Однак, суми цих пільг та субсидій, отриманих у середньому одним домогосподарством з доходами нижче прожиткового мінімуму та з групи 10% найменш забезпечених, були відповідно в 2,3 та в 4 рази нижче, ніж у групі заможного населення.
Пільги на оплату санаторно-курортних путівок, на купівлю ліків, лікування, зубопротезування, послуг транспорту та зв’язку становили у сукупних ресурсах домогосподарств із середньодушовими загальними доходами у місяць нижче прожиткового мінімуму 0,3%, першого дециля – відповідно 0,1%, а серед найбільш заможних домогосподарств останнього дециля – 0,7%. Вартість цих пільг, отриманих одним заможним домогосподарством, перевищувала відповідні показники серед домогосподарств із середньодушовими загальними доходами у місяць нижче прожиткового мінімуму та найменш забезпечених домогосподарств відповідно у 8 та 14 разів.