Соціально-демографічні
характеристики домогосподарств України у 2007
році
З метою дослідження соціально-демографічних характеристик
домогосподарств Держкомстатом України у листопаді 2006р. проведене опитування
домогосподарств, які у 2007р. приймають участь у вибірковому обстеженні умов їх
життя.
За отриманими результатами у 2007р. кількість домогосподарств України
складає 17341,1 тис. (у 2006р. – 17417,5 тис.). У міських поселеннях проживають
69%
домогосподарств, з них у великих містах (з чисельністю населення 100 тисяч осіб
і більше) – 43%, у малих – 26%, у сільській місцевості – 31%.
Середній розмір домогосподарства в Україні становить 2,60 особи
(у великих містах – 2,53, у
малих – 2,54). Більш чисельні домогосподарства (2,74 особи), як і раніше, характерні
для сільської місцевості. Середній розмір домогосподарства найбільший у
західних областях (3,41–2,90), найменший – у Кіровоградській, Чернігівській,
Луганській, Черкаській, Дніпропетровській, Полтавській, Донецькій областях та
м.Севастополі (2,35–2,45 особи).
У складі домогосподарств частка дітей дошкільного віку та підлітків
14–17 років становить по 6%, дітей у віці 7–13 років – 8%, жінок у віці 18–54
роки – 27%, чоловіків у віці 18–59 років – 29%, осіб пенсійного віку: жінок – 17%,
чоловіків – 7% (додаток 1).
Для складу сільських домогосподарств характерна більша частка, ніж для
міських, дітей віком до 14 років (відповідно 16% проти 14%) та осіб пенсійного віку (27%
проти 22%).
До складу кожного п’ятого домогосподарства входить молода сім’я, в
якій дружина та чоловік віком до 35 років включно (у 2006р. такі сім’ї були у
складі кожного шостого домогосподарства).
Кожне друге домогосподарство, як і раніше, очолюють жінки (у містах –
52%, на селі – 46%). В усіх типах поселень у третині домогосподарств головують
чоловіки у віці 30–59 років. Кожне четверте домогосподарство очолюють жінки у
віці 55 років і старші, кожне п’яте – жінки у віці 30–54 років, кожне сьоме –
чоловіки у віці 60 років і старші. Особи у віці 18–29 років очолюють 9%
домогосподарств. Частка домогосподарств, які очолюють особи пенсійного віку, на
селі суттєво вища, ніж у містах (48% проти 37%).
Найбільш поширені в Україні, як і в 2006р., домогосподарства з двох
осіб (додаток 2).
Кожне друге домогосподарство як у містах, так і в сільській
місцевості, складалося з однієї або двох осіб. У порівнянні з 2006р. частка
таких малочисельних домогосподарств зменшилася на селі – на 0,4 в.п., у містах
– на
0,7 в.п.
Багаточисельні домогосподарства (з п’яти і більше осіб) залишаються більш
характерними для сільської місцевості: 13% проти 6% – в міських поселеннях.
Великі домогосподарства (з чотирьох і більше осіб), як і раніше, більш
поширені в західних областях – у Закарпатській, Волинській, Рівненській,
Львівській, Івано-Франківській, Тернопільській та Чернівецькій областях
(43–32%).
Частка домогосподарств, які мають
у своєму складі дітей у віці до 18 років, як в цілому по країні, так і
серед міських та сільських домогосподарств, залишилася на торішньому рівні і
становить 38%.
Серед домогосподарств з дітьми кожне друге має дітей у віці 7–13
років, кожне четверте – у віці 3–6 років та кожне п’яте мало дітей у віці до
3-х років, 14–15 років та 16–17 років відповідно. Слід відмітити, що порівняно з
2006р. частка домогосподарств з дітьми дошкільного віку збільшилася з 39% до
43% (у містах – з 37% до 42%, в селах – з 44% до 46%). Традиційно, частки сільських
домогосподарств з дітьми майже усіх вікових груп вищі, ніж серед міських
домогосподарств (додаток 3).
Серед регіонів найбільша частка
домогосподарств, які мають дітей до 18 років – у Закарпатській, Чернівецькій,
Волинській, Рівненській, Івано-Франківській, Тернопільській та Львівській областях
(53–45%).
Серед домогосподарств з дітьми 68% – однодітні, 28% – дводітні, 4% мають
у своєму складі трьох і більше дітей. В порівнянні з попереднім роком відбулося
збільшення частки однодітних домогосподарств на 2 в.п., у той же час
скоротилася частка домогосподарств, які мають двох дітей – на 1,3 в.п. та трьох
і більше дітей – на 1 в.п.
Розподіл домогосподарств з дітьми за кількістю дітей відрізняється в
міській та сільській місцевості. Майже три чверті міських домогосподарств з
дітьми мають одну дитину, в той час як серед сільських – кожне друге. У
сільській місцевості більш поширені, ніж у містах, домогосподарства з двома дітьми
– відповідно 38% проти 24% та з трьома і більше дітьми – 8% проти 2%.
Багатодітні домогосподарства найбільш поширені у Закарпатській, Рівненській,
Житомирській, Вінницькій, Київській та Хмельницькій областях (10–6%
домогосподарств з дітьми).
Частка домогосподарств, у
складі яких є діти, які не мають одного чи обох батьків, становить 7% загальної
кількості домогосподарств, у міських поселеннях – 8%, у сільській місцевості – 6%
(додаток 4). Серед домогосподарств з дітьми, як в середньому по Україні, так і
серед міських домогосподарств, до таких домогосподарств належить кожне п’яте, серед
сільських – кожне сьоме домогосподарство. У дев’яти з десяти таких
домогосподарств, як і раніше, дітей виховує одна мати.
Майже кожне друге домогосподарство, в якому діти не мають одного чи
обох батьків, виховує дітей у віці 7–13 років, два з п’яти таких
домогосподарств – дітей 14–17 років, 28% – дітей до 7 років.
Три чверті домогосподарств, в яких діти виховуються в неповних сім’ях,
мають у своєму складі одну дитину, кожне п’яте домогосподарство – двох, 5% –
трьох і більше дітей.
Домогосподарства, в яких двоє і більше дітей виховуються в неповних
сім’ях, більш поширені у сільській місцевості, ніж у містах: двох дітей має
кожне четверте таке сільське домогосподарство (проти кожного шостого – у містах),
трьох і більше дітей – 9% (проти 4% – у містах).
Умови та рівень життя домогосподарств з дітьми в значній мірі залежать
від кількості дорослих осіб у їх складі.
Більше половини домогосподарств з дітьми мають у своєму складі двох дорослих осіб,
третина – трьох і більше дорослих осіб.
Разом з тим, кожне десяте домогосподарство з дітьми (кожне восьме –
міське та 6% – серед сільських) має у своєму складі лише одну дорослу особу.
Чверть таких домогосподарств виховує двох і більше дітей. Слід відмітити, що 2%
загальної кількості домогосподарств з дітьми, як і раніше, складаються лише з
дітей та непрацюючих пенсіонерів.
У більшості регіонів України домогосподарства з дітьми мають у своєму
складі двох дорослих осіб. У Кіровоградській, Дніпропетровській, Луганській, Запорізькій,
Миколаївській, Вінницькій областях, м.Києві, Житомирській та Полтавській областях
частка таких домогосподарств становить 78–62%. Водночас, у третині регіонів
суттєва (17–12%) частка домогосподарств з дітьми, які мають у своєму складі
лише одну дорослу особу, зокрема, у Чернігівській, Донецькій, Полтавській, Волинській,
Сумській, Чернівецькій, Тернопільській, Черкаській та Одеській областях.
Суттєва частка домогосподарств з дітьми, які утримуються однією
дорослою особою, виховують двох і більше дітей: у Львівській, Полтавській
областях – близько половини, у Вінницькій, Тернопільській областях та м.Києві –
два з п’яти, у Хмельницькій, Харківській, Сумській, Запорізькій, Закарпатській
та Київській областях – близько третини.
Кожні три з п’яти домогосподарств України складаються лише з дорослих
осіб.
Слід відмітити, що серед
домогосподарств без дітей зменшилася
частка одинаків (відповідно 39% проти 40% у 2006р.), з яких більше двох
третин становлять особи непрацездатного віку. Разом з тим, на селі частка таких
домогосподарств залишається високою і становить 81%. Серед домогосподарств, які
складаються з двох і більше дорослих, кожні два з п’яти мають у своєму складі
осіб лише працездатного, а кожне четверте – осіб лише непрацездатного віку
(додаток 5).
Частка одинаків у загальній кількості домогосподарств без дітей серед
регіонів України найвища у Житомирській, Дніпропетровській, Чернігівській,
Хмельницькій, Вінницькій, Кіровоградській, Київській та Херсонській областях (47–42%).
Серед домогосподарств без дітей частка одинаків у непрацездатному віці вища
порівняно з іншими регіонами, у Чернівецькій, Київській, Миколаївській, Чернігівській,
Тернопільській, Львівській, Житомирській та Полтавській областях (82–74%).
Добробут домогосподарств залежить від наявності та кількості працюючих
осіб у їх складі. Майже кожні два з трьох домогосподарств України мають у
своєму складі працюючих осіб (у містах – 69%, на селі – половина). Майже в кожному
другому домогосподарстві, до складу якого входять працюючі, працює одна особа,
в двох з п’яти таких домогосподарств – дві, в кожному дев’ятому – три і більше
осіб.
Коефіцієнт
економічного навантаження на працюючого члена домогосподарства (відношення
загальної кількості членів домогосподарства до кількості працюючих) в
середньому по країні становить 2,47, у великих містах – 2,04, у малих – 2,42,
на селі – 3,46. Серед регіонів цей показник найвищий у Волинській (3,39), Тернопільській
(3,27), Хмельницькій (3,14), Житомирській (2,96), Чернівецькій (2,95),
Вінницькій (2,91) та Кіровоградській (2,89) областях.
Рівень життя
та соціально-економічні умови домогосподарства залежать не тільки від наявності
та кількості дітей, працюючих осіб, осіб непрацездатного віку, але й від
освітнього рівня осіб, які входять до його складу.
Частка
населення у віці 22 роки і старші, яке має повну вищу освіту, становить 20% (у
великих містах – 30%, у малих – 18%), на селі – 8%. Базову вищу освіту має 1,2%
населення у віці 21 рік і старші, неповну вищу – 21% населення у віці 20 років
і старші. Повну загальну середню освіту мають двоє з п’яти осіб у віці 18 років
і старші, кожна шоста особа у віці 16 років і старші має відповідно базову
загальну середню та початкову загальну освіту (додаток 6).
Порівняння рівня
освіти міського та сільського населення свідчить, що серед мешканців міст,
особливо великих, частки осіб з повною, базовою та неповною вищою освітою, як і
раніше, значно вищі, ніж серед сільських жителів.
Серед молоді
майже кожна друга особа має повну загальну середню освіту (42% – серед жінок, 48%
– серед чоловіків), кожна шоста – повну вищу та неповну вищу (відповідно – по 19%
та по 14%), 3% таких осіб – базову вищу (3% та 2%). Майже кожна четверта молода
особа має професійно-технічну освіту, серед чоловіків частка таких осіб в 1,4
раза вища, ніж серед жінок (додаток 7).
Значний
вплив на рівень
життя
домогосподарств має наявність особистих підсобних господарств. Земельні ділянки
мають у своєму користуванні майже кожні три з п’яти домогосподарств, у містах –
майже кожні два з п’яти, на селі – майже всі домогосподарства (99%). Худобу,
птицю і бджіл утримує кожне третє домогосподарство, у містах – кожне десяте, а
на селі цей показник становить 82%.
У зв’язку із
реформуванням аграрного сектору економіки значна частина домогосподарств мають
у користуванні великі земельні ділянки (додаток 8).
Розподіл домогосподарств
за розміром земельних ділянок
| 2006р. |
2007р. |
|
|
|
На селі більшість домогосподарств (54%) користується
земельними ділянками площею до 1 гектара, чверть – від 1 до 5, кожне сьоме – 5–10
гектарів. Більше 10 гектарів землі використовують 7% сільських домогосподарств.
Майже три чверті міських домогосподарств користуються земельними ділянками
площею до 10 соток, п’ята частина – від 10 до 25 соток.
Для вирощування сільськогосподарської продукції лише
для власних потреб домогосподарствами використовується шоста частина земель, для вирощування
сільськогосподарської продукції, як для власних потреб, так і на продаж – десята
частина земель. Здається в оренду домогосподарствами, які мають земельні
ділянки, 72% земельної площі.
Домогосподарства великих міст використовують
переважну частину (більше двох третин) земельної площі для вирощування
продукції лише для власних потреб, домогосподарства малих міст та села – здають
землю в оренду (відповідно половину та майже три чверті земельної площі).
Одними з основних характеристик умов життя домогосподарств є забезпеченість
житлом і рівень його благоустрою.
Переважна більшість домогосподарств України (94%) мають
окреме житло (окрему квартиру або індивідуальний будинок). Разом з тим, 3% домогосподарств
все ще мешкають у комунальних квартирах та гуртожитках (додаток 9).
Кожні дев’ять з десяти домогосподарств (без
урахування тих, які мешкають у гуртожитках) проживають у власному житлі, 5% – у
державному чи відомчому, а 2% – наймають його у фізичних осіб. На селі майже
всі домогосподарства (99%) мають власне житло, у містах – 90%.
Найбільша частина домогосподарств (36%) мають двокімнатне
житло, третина проживає в трьох, 15% домогосподарств – відповідно в одній та
чотирьох і більше кімнатах. Частка домогосподарств, які мешкають в трьох і
більше кімнатах, на селі вище, ніж серед міських домогосподарств, в 1,4 раза.
Значна частка домогосподарств забезпечена житловою
площею недостатньою мірою. Житлова площа двох з п’яти домогосподарств, як у
середньому по країні, так і домогосподарств, які проживають у малих містах,
нижче санітарної норми 13,65 кв.м. на одну особу, у великих містах – кожного
другого, у сільській місцевості – кожного третього домогосподарства. Зокрема, житлова площа кожного
четвертого домогосподарства становить від 9,1 до 13,65 кв.м на одну особу, кожного
десятого – менше 7,5 кв.м, 6% домогосподарств – від 7,5 до 9 кв.м. Житлова
площа помешкань 58% домогосподарств перевищує санітарну норму (у сільській місцевості
– 65%, у міській – 55%).
Житло майже кожного четвертого домогосподарства було
збудовано до 1960р. (у містах – кожного п’ятого домогосподарства, в селах – кожного третього). Житловий фонд 69% домогосподарств був збудований у 60-х–80-х роках (73% – міських
домогосподарств та 61% – сільських). У відносно новому житлі, збудованому у
1991р. і пізніше, мешкають лише 7% домогосподарств (7% – у містах та 6% – на селі). Серед домогосподарств,
які мешкають у житлі, збудованому до 1970р., майже половина повідомили, що
капітальний ремонт їх житла жодного разу не проводився.
Майже три чверті домогосподарств проживають у житлі,
обладнаному центральним опаленням або індивідуальною системою
опалення (додаток 10). Централізованим газопостачанням користуються 69% домогосподарств, кожне
п’яте – балонним газом. Майже кожне шосте домогосподарство має у своєму житлі
газову колонку, 29% домогосподарств – гаряче водопостачання. Водопроводом і
каналізацією обладнано житло близько двох третин домогосподарств, ванну або душ
мають 59% домогосподарств. Кожне друге домогосподарство має домашній телефон. У
порівнянні з 2006р. збільшилися частки домогосподарств (на 1,7–0,6 в.п.), житло
яких обладнано домашнім телефоном, індивідуальною системою опалення, централізованим
газопостачанням, каналізацією, ванною або душем та водопроводом.
Рівень благоустрою житла міських домогосподарств вище,
ніж сільських: у містах водопроводом і каналізацією обладнано житло кожних шести
з семи домогосподарств, на селі – лише кожного п’ятого домогосподарства;
гарячим водопостачанням – відповідно 42% та 1% домогосподарств; газовою
колонкою – 21% та 4%; централізованим газопостачанням – 82% та 40%; ванною або
душем – 78% та 15%; домашнім телефоном – 63% та 21%.
Рівень благоустрою житла домогосподарств з дітьми дещо
кращий, ніж без дітей. Частка домогосподарств з дітьми, які проживають у житлі,
обладнаному основними видами благоустрою, по окремих видах на 1–5 в.п. вище,
ніж серед домогосподарств без дітей, у сільській місцевості ця різниця складає 1–8
в.п.
За підсумками опитування кожні два з п’яти
домогосподарств задоволені в цілому або дуже задоволені своїми житловими
умовами. У великих містах такі оцінки повідомили 47% домогосподарств, у малих –
43%, на селі – 35% (додаток 11).
Майже кожне четверте домогосподарство в цілому по
країні (у містах – 23%, на селі – 26%) не задоволені або дуже незадоволені
своїми житловими умовами. Не дуже задоволене своїм житлом кожне третє
домогосподарство (на селі – кожні два з п’яти домогосподарств). У порівнянні з
2006р. ступінь задоволення міських домогосподарств своїми житловими умовами
суттєво не змінився, а серед сільських домогосподарств частка незадоволених та
дуже незадоволених своїм житлом зросла на 2 в.п.
Серед
регіонів найнижчий ступінь задоволення житловими умовами повідомили
домогосподарства Закарпатської (47% незадоволених або дуже незадоволених) та
Херсонської (37%) областей, м.Києва, Одеської, Луганської, Сумської,
Чернігівської областей та Автономної Республіки Крим (31–28%).
Ступінь задоволення житловими умовами
домогосподарств з дітьми нижчий, ніж в домогосподарствах без дітей. Задоволені
або дуже задоволені своїми житловими умовами 39% домогосподарств з дітьми проти
44% – без дітей, незадоволені або дуже незадоволені – відповідно 26% проти 22%.
Порівняно з минулим роком ступінь задоволення домогосподарств з дітьми своїми
житловими умовами дещо погіршився, а без дітей – суттєво не змінився.
Два з п’яти однодітних та більше третини
домогосподарств з двома дітьми повідомили, що задоволені або дуже задоволені
своїми житловими умовами. Разом з тим, серед багатодітних домогосподарств
близько третини не дуже задоволені, чверть – незадоволені та кожне п’яте – дуже
незадоволене своїм житлом.
