(за даними вибіркового обстеження умов життя домогосподарств)
Середньомісячні сукупні витрати одного домогосподарства за 9 місяців 2006р. склали 1428 грн., що на 19% більше, ніж у відповідному періоді минулого року. Міське домогосподарство витрачало в середньому за місяць 1503 грн., сільське – 1264 грн. В середньому на одного члена домогосподарства сукупні витрати становили 549 грн. на місяць, в міських домогосподарствах – 592 грн., в сільських – 460 грн. Рівень середньомісячних сукупних витрат однієї особи перевищив рівень прожиткового мінімуму на 18% (у січні–вересні 2005р. – на 8%). Слід відзначити, що темп росту середньодушових сукупних витрат за 9 місяців 2006р. порівняно з січнем–вереснем 2005р. перевищив індекс споживчих цін за цей період: відповідно 119,8% проти 108,3%.
Розподіл населення України за рівнем середньодушових місячних сукупних витрат свідчить про зменшення в порівнянні з січнем–вереснем 2005р. частки населення у групах з низькими сукупними витратами (до 420 грн. у місяць) і збільшення – у всіх інших групах (додаток 1). Частка населення із середньодушовими сукупними витратами у місяць нижче прожиткового мінімуму зменшилася в порівнянні з відповідним періодом минулого року на 6 в.п. і склала 52%.
Зростання доходів населення, яке відбулося за рахунок підвищення рівня мінімальної заробітної плати, зростання розмірів пенсій та окремих видів соціальних допомог, відповідно вплинуло на збільшення середньомісячних сукупних витрат населення, але не сприяло скороченню диференціації населення за рівнем добробуту (додаток 2).
Співвідношення сукупних витрат 10% найбільш та найменш забезпеченого населення
становило 7,5 раза (у відповідному періоді 2005р. –
7,3 раза). Мінімальний рівень сукупних витрат серед 10% найбільш забезпеченого
населення перевищував максимальний серед 10% найменш забезпеченого, як і у
січні–вересні 2005р., в 3,9 раза. Найбільш заможні 20% населення, як і у
відповідному періоді 2005р., робили 40% усіх сукупних витрат.
Серед усіх сукупних витрат домогосподарств, як і раніше, споживчі витрати становили майже 91%.
Найбільш вагомою статтею сукупних витрат домогосподарств продовжували залишатися витрати на харчування (включаючи харчування поза домом). В порівнянні з січнем–вереснем 2005р. частка цих витрат зменшилася на 3 в.п. і становила 55% (додаток 3).
На купівлю непродовольчих товарів та оплату послуг (без витрат на харчування поза домом) домогосподарства направляли третину усіх сукупних витрат, що на 3 в.п. більше у порівнянні з січнем–вереснем 2005р.
Витрати на алкогольні напої та тютюнові вироби становили відповідно 1,7% та 1,0% сукупних витрат домогосподарств (в аналогічному періоді 2005р. –1,6% та 1,1%).
Частка неспоживчих сукупних витрат склала майже десяту частину усіх витрат домогосподарств і зросла на 0,2 в.п.
Випереджаюче зростання у січні–вересні 2006р. у порівнянні з відповідним періодом 2005р. реальних наявних доходів населення порівняно зі споживчими цінами на продовольчі товари (відповідно 117,3% проти 106,3%) сприяло підвищенню споживчих можливостей населення у забезпеченні належного рівня харчування. Відбулося деяке покращання структури харчування населення: збільшилося споживання м’яса та м’ясопродуктів – на 7%, риби та рибопродуктів – на 6%, яєць – на 5%, овочів і баштанних – на 4% , молока і молокопродуктів – на 3%. Одночасно скоротилося споживання цукру, олії та інших рослинних жирів, картоплі, фруктів, ягід, горіхів та винограду, хліба і хлібних продуктів – на 11–4% (додаток 4).
* включаючи цукор, використаний на виготовлення кондитерських виробів, та мед
Вартість харчування за 9 місяців 2006р. в середньому на одну особу становила 10 грн. на добу проти 8,8 грн. – за 9 місяців 2005р.
Сільські домогосподарства направляли на харчування більшу частину сукупних витрат, ніж міські (відповідно 60% проти 54%). При цьому сільські жителі споживали більше: картоплі – в 1,5 раза, хліба і хлібних продуктів – на 27%, молока і молокопродуктів – на 7% та цукру – на 3%.
Домогосподарства з дітьми до 18 років направляли на харчування 54% свого бюджету, що на 3 в.п. менше, ніж у відповідному періоді 2005р. Вартість добового раціону однієї особи цієї групи зросла на 15% і становила 8,4 грн. В сукупних витратах домогосподарств без дітей частка витрат на харчування була на 1,8 в.п. більшою, ніж в домогосподарствах з дітьми, а вартість спожитих за добу однією особою продуктів харчування (12 грн.) була вищою в 1,4 раза.
У домогосподарствах з дітьми однією особою було спожито на 9–4% більше, ніж у січні–вересні 2005р., м’яса і м’ясопродуктів, риби і рибопродуктів, молока та молочних продуктів, овочів і баштанних. Одночасно у цій групі домогосподарств скоротилося на 13–2% споживання цукру, картоплі, фруктів, ягід, горіхів та винограду, олії та інших рослинних жирів, хліба і хлібних продуктів. Споживання яєць залишилося на рівні січня–вересня 2005р. Кількість спожитих основних продуктів харчування однією особою в домогосподарствах з дітьми була в 1,6–1,2 раза меншою, ніж в домогосподарствах без дітей.
* включаючи цукор, використаний на виготовлення кондитерських виробів, та мед
Продовжувала зберігатися диференціація в споживанні продуктів харчування між домогосподарствами найменш забезпеченого першого дециля, домогосподарствами з середньодушовими сукупними витратами у місяць нижче прожиткового мінімуму та найбільш заможними домогосподарствами, які складають десятий дециль. Останні спрямували на харчування порівняно з домогосподарствами найменш забезпеченого першого дециля і домогоспо-дарствами, середньодушові місячні сукупні витрати яких нижче прожиткового мінімуму, в 1,7 та 1,6 раза меншу частку усіх сукупних витрат (41%), а вартість спожитих однією особою продуктів (21 грн.) була вищою відповідно в 4,5 та в 3,1 раза (додаток 5).
Випереджаюче зростання у порівнянні з відповідним періодом 2005р. наявних реальних доходів населення порівняно зі споживчими цінами на непродовольчі товари (103,1%) сприяло зростанню їх доступності для домогосподарств. За 9 місяців 2006р. обсяги продажу непродовольчих товарів у порівнянних цінах зросли на 30,6%. За цей період обсяг реалізованих населенню послуг також зріс порівняно з січнем–вереснем 2005р. (на 12,4%). Разом з тим, це зростання значною мірою обумовлене випереджаючим підвищенням споживчих цін на послуги (121,1%) порівняно зі збільшенням реальних наявних доходів населення.
На купівлю непродовольчих товарів та оплату послуг (без витрат на харчування поза домом) домогосподарства щомісячно витрачали 32% сукупних витрат (у січні–вересні 2005р. – 30%). На утримання житла (включаючи поточний ремонт), воду, електроенергію, газ, інші види палива пересічне домогосподарство витрачало 9% (на 1 в.п. більше), на оновлення гардеробу, як і у січні–вересні 2005р., – 5%, на інші напрями споживання (на освіту, охорону здоров’я, придбання предметів домашнього побуту, побутової техніки та поточне утримання житла, відпочинок і культуру, транспорт тощо) – від 1% до 4% сукупних витрат.
Споживчі витрати на такі цілі міських домогосподарств в 1,6 раза перевищували аналогічні витрати в сільських домогосподарствах, зокрема, на одяг і взуття, охорону здоров’я (медикаменти та медичні послуги), придбання предметів домашнього побуту, побутової техніки та поточне утримання житла, на оплату житла (включаючи поточний ремонт), води, електроенергії, газу та інших видів палива, на транспорт – в 1,2–1,7 раза, на зв’язок, освіту, відпочинок і культуру – в 2,3–3,2 раза.
Домогосподарства з дітьми витрачали на купівлю непродовольчих товарів та послуг (без вартості харчування поза домом) 35% сукупних витрат, що на 5 в.п. більше, ніж в домогосподарствах без дітей. В середньому на придбання предметів домашнього побуту, побутової техніки та поточне утримання житла, на зв’язок, на оплату житла (включаючи поточний ремонт), води, електроенергії, газу та інших видів палива, охорону здоров’я домогосподарства з дітьми витрачали коштів в 1,7–1,1 раза більше, ніж домогосподарства без дітей, на відпочинок і культуру, оновлення гардеробу, транспорт, освіту – в 2,3 – 2 раза.
На купівлю непродовольчих товарів та отримання послуг домогосподарства з групи найменш забезпечених домогосподарств першого дециля направляли чверть усіх сукупних витрат, що відповідно на 3 та 14 в.п. менше, ніж в домогосподарствах із середньодушовими сукупними витратами у місяць нижче прожиткового мінімуму та в найбільш заможних домогоспо-дарствах десятого дециля. Середньомісячні витрати останніх за основними напрямками використання, не пов’язаними з забезпеченням харчування, були вищі в 22,7–3,2 раза, ніж серед найменш забезпечених домогосподарств першого дециля, та в 11,8–2,5 раза – порівняно з домогосподарствами із середньодушовими сукупними витратами у місяць нижче прожиткового мінімуму.
У структурі сукупних витрат домогосподарств витрати, пов’язані з оплатою житла, комунальних продуктів та послуг (з урахуванням суми безготівкових пільг та субсидій) становили 6% або 89 грн. на місяць (у січні–вересні 2005р. – 6% або 75 грн.). Міське домогосподарство на такі цілі в середньому щомісяця витрачало 106 грн., сільське – 52 грн., що відповідно в 1,2 раза більше, ніж в аналогічному періоді 2005р.
Розмір отриманих пільг та субсидій (готівкових і безготівкових) на оплату житла, комунальних продуктів та послуг в розрахунку на пересічне домогосподарство становив близько 8 грн. на місяць; серед міських – 8 грн., сільських – 6 грн.
Домогосподарства з дітьми витрачали щомісяця на оплату житла, комунальних продуктів та послуг (з урахуванням суми безготівкових пільг та субсидій) в середньому 102 грн., домогосподарства без дітей – 82 грн. Сума отриманих пересічним домогосподарством цих груп пільг і субсидій (готівкових і безготівкових) на такі цілі становила відповідно 5 та 9 грн.
Найменш забезпечені домогосподарства першого дециля та домогос-подарства групи з витратами нижче прожиткового мінімуму направляли на оплату житла, комунальних продуктів та послуг більшу частку своїх сукупних витрат, ніж заможні: відповідно по 8% у кожній групі проти 5% – в домогосподарствах десятого дециля. Разом з тим, розмір отриманих пільг та субсидій (готівкових і безготівкових) на відшкодування таких витрат становив в середньому на одне домогосподарство першого дециля 4 грн., серед домогосподарств групи з витратами нижче прожиткового мінімуму – 6 грн. а серед домогосподарств десятого дециля – 9 грн. на місяць.
Свої потреби домогосподарства задовольняли за рахунок ресурсів, які надходили з різних джерел. Позитивна динаміка щодо зростання доходів населення, яка спостерігалася у минулі роки, збереглася і у січні–вересні 2006р. Середньомісячні сукупні ресурси пересічного домогосподарства склали 1570 грн., міського – 1619 грн., сільського – 1464 грн. і зросли порівняно з січнем–вереснем 2005р. в цілому по Україні на 23%, у міських поселеннях – на 25%, у сільській місцевості – на 20% (додаток 6). В середньому на одного члена домогосподарства ці показники становили відповідно 604 грн., 637 грн. та 532 грн.
Продовжувалися позитивні зміни у структурі формування ресурсів домогосподарств. Частка грошових доходів у структурі сукупних ресурсів домогосподарств збільшилась на 1,2 в.п. і становила 87%.
Основним джерелом надходжень ресурсів у домогосподарство залиша-лася оплата праці, частка якої збільшилася на 3 в.п. і становила 48% усіх сукупних ресурсів.
Пенсії, стипендії та соціальні допомоги (включаючи готівкові та безготівкові пільги та субсидії) становили чверть сукупних ресурсів пересічного домогосподарства, доходи від особистого підсобного господарства та від самозаготівель – десяту частину. Частка допомог від родичів та інших осіб (грошова допомога та грошова оцінка допомоги продовольчими товарами) склала 6%. Залишалася низькою частка доходів від підприємницької діяльності та самозайнятості – 4%.
* оплата праці, доходи від підприємницької діяльності та самозайнятості
** доходи від продажу сільськогосподарської продукції та вартість спожитої продукції, отриманої з особистого підсобного господарства
Значні розбіжності мали структури формування сукупних ресурсів міських та сільських домогосподарств.
Три п’ятих сукупних ресурсів міських домогосподарств становили доходи від зайнятості (їх частка в порівнянні з січнем–вереснем 2005р. зросла на 1,3 в.п.), майже чверть – пенсії, стипендії, соціальні допомоги та 3% – доходи від особистого підсобного господарства (зменшилися відповідно на 0,2 в.п.).
У формуванні сукупних ресурсів сільських домогосподарств відбулися подальші позитивні структурні зрушення: частка доходів від зайнятості зросла на 3 в.п. і склала третину сукупних ресурсів. Суттєвим джерелом надходжень продовжували залишатися пенсії, стипендії та соціальні допомоги, надані готівкою, частка яких склала 27% (зменшилася на 1 в.п.). Частка доходів від особистого підсобного господарства та від самозаготівель у цій групі домогосподарств зменшилася на 2 в.п. і склала 26%.
У домогосподарствах з дітьми три п’ятих ресурсів формували, як і в аналогічному періоді 2005р., доходи від зайнятості, сьому частину – пенсії, стипендії, соціальні допомоги, частка яких зросла порівняно з відповідним періодом 2005р. на 0,5 в.п. Частка доходів від особистого підсобного господарства та від самозаготівель зменшилась на 1,5 в.п. і склала десяту частину.
В домогосподарствах без дітей 45% ресурсів складали доходи від зайнятості (в аналогічному періоді 2005р. – 42%), більше третини, як і у січні–вересні 2005р., – пенсії, стипендії, соціальні допомоги, одинадцяту частину – доходи від особистого підсобного господарства (10%).
У структурі сукупних ресурсів найменш забезпечених домогосподарств першого дециля та домогосподарств з середньодушовими сукупними витратами у місяць нижче прожиткового мінімуму частки надходжень від пенсій, соціальних допомог, наданих готівкою, вартості спожитої продукції, отриманої з особистого підсобного господарства, були більші, ніж в структурі заможних домогосподарств останнього дециля (додаток 7).
Як і раніше, залишається гострим питання низької адресності окремих видів допомог з точки зору підтримки найбільш вразливих верств населення.
Частка пільг та субсидій на оплату житла, комунальних продуктів та послуг (готівкою і безготівкових) у сукупних ресурсах домогосподарств з середньодушовими сукупними витратами у місяць нижче прожиткового мінімуму та першого дециля склала по 0,4%, останнього дециля – 0,3%. Однак, суми цих пільг та субсидій, отриманих в середньому одним домогосподарством з витратами нижче прожиткового мінімуму та серед найменш забезпечених домогосподарств першого дециля, були відповідно в 1,4 та в 2,1 раза нижче, ніж в групі заможного населення.
Пільги на оплату санаторно-курортних путівок, купівлю ліків, лікування, зубопротезування, послуг транспорту та зв’язку становили у сукупних ресурсах домогосподарств з середньодушовими сукупними витратами у місяць нижче прожиткового мінімуму 0,4%, першого дециля – 0,2%, а серед найбільш заможних домогосподарств останнього дециля – 1,0%. Вартість цих пільг, одержаних одним заможним домогосподарством, перевищувала відповідні показники серед домогосподарств з середньодушовими сукупними витратами у місяць нижче прожиткового мінімуму та серед найменш забезпечених домогосподарств першого дециля відповідно в 4,8 та в 10,1 раза.