(за даними вибіркового обстеження умов життя домогосподарств)
Середньомісячні сукупні витрати одного домогосподарства за 9 місяців 2005р. склали 1197 грн., що на 35% більше, ніж у відповідному періоді минулого року. Міське домогосподарство витрачало в середньому за місяць 1253 грн., сільське – 1075 грн. В середньому на одного члена домогосподарства сукупні витрати становили 459 грн. на місяць, в міських домогосподарствах – 491 грн., в сільських – 391 грн. Рівень середньомісячних сукупних витрат однієї особи перевищив рівень прожиткового мінімуму на 8% (у січні–вересні 2004р. це співвідношення складало 94%). Слід відзначити, що темп росту середньодушових сукупних витрат за 9 місяців 2005р. порівняно з січнем–вереснем 2004р. перевищив індекс споживчих цін за цей період: відповідно 135,4% проти 114,2%.
Розподіл населення України за рівнем
середньодушових місячних сукупних витрат свідчить про зменшення в порівнянні з
січнем–вереснем 2004р. частки населення у групах з низькими сукупними витратами
(до 360 грн. у місяць) і збільшення – у всіх інших групах (додаток 1). Слід
відмітити, що за
9 місяців 2005р. частка населення із середньодушовими сукупними витратами у
місяць нижче прожиткового мінімуму зменшилася в порівнянні з відповідним
періодом минулого року на 10 в.п. і склала 58%.
Зростання доходів населення, яке відбулося за рахунок підвищення рівня мінімальної заробітної плати, зростання розмірів пенсій та окремих видів соціальних допомог, відповідно вплинуло на збільшення середньомісячних сукупних витрат населення, але не сприяло скороченню диференціації населення за рівнем добробуту (додаток 2).
Співвідношення сукупних витрат 10% найбільш та найменш забезпеченого населення становило 7,3 раза (у відповідному періоді 2004р. – 7,2 раза). Мінімальний рівень сукупних витрат серед 10% найбільш забезпеченого населення перевищував максимальний серед 10% найменш забезпеченого, як і у січні–вересні 2004р., в 3,9 раза. Найбільш заможні 20% населення, як і у відповідному періоді 2004р., робили 40% усіх сукупних витрат.
Серед усіх сукупних витрат домогосподарств 91% становили споживчі витрати (у січні–вересні 2004р. – 92%).
Найбільш вагомою статтею (майже три п’ятих) сукупних витрат домогосподарств продовжують залишатися витрати на харчування (включаючи харчування поза домом). В порівнянні з січнем–вереснем 2004р. частка цих витрат зменшилася на 0,6 в.п. і становила 58% (додаток 3).
На купівлю непродовольчих товарів та оплату послуг (без витрат на харчування поза домом) домогосподарства направляли 30% усіх сукупних витрат.
Частка неспоживчих сукупних витрат склала 9% усіх витрат домогосподарств і зросла на 1,6 в.п., в основному, за рахунок збільшення частки витрат на будівництво і капітальний ремонт житла.
Вартість харчування за 9 місяців 2005р. в середньому на одну особу становила 8,8 грн. на добу проти 6,6 грн. – за 9 місяців 2004р.
Покращилась структура харчування населення. Збільшилося на 11–4% споживання в домогосподарствах продуктів, багатих вмістом вітамінів та білками: фруктів, ягід, горіхів та винограду, молока і молочних продуктів, риби та рибопродуктів, яєць, м’яса та м’ясопродуктів, овочів і баштанних. Споживання цукру, хліба, олії та інших рослинних жирів залишилось на рівні
січня–вересня 2004р. Скоротилося споживання картоплі – на 5% (додаток 4).
*включаючи цукор, використаний на виготовлення кондитерських виробів
Сільські домогосподарства направляли на харчування більшу частину сукупних витрат, ніж міські (відповідно 62% проти 56%). При цьому сільські жителі споживали більше: картоплі – в 1,5 раза, хліба і хлібних продуктів – на 23%, цукру – на 9%, молока і молокопродуктів – на 6%.
Домогосподарства з дітьми до 18 років направляли
на харчування, як і у відповідному періоді 2004р., 58% свого бюджету. Вартість
добового раціону однієї особи цієї групи збільшилася в 1,3 раза і становила 7,3
грн.
В сукупних витратах домогосподарств без дітей частка витрат на харчування була
більшою, ніж в домогосподарствах з дітьми, на 0,6 в.п., а вартість спожитих за
добу однією особою продуктів харчування була вищою в 1,4 раза.
У домогосподарствах з дітьми однією особою було спожито на 12–4% більше, ніж у січні–вересні 2004р., фруктів, ягід, горіхів, винограду, риби і рибопродуктів, молока та молочних продуктів, м’яса і м’ясопродуктів, яєць, овочів і баштанних. Одночасно у цій групі домогосподарств скоротилося на 1–8% споживання хліба і хлібних продуктів, олії та інших рослинних жирів, картоплі, а споживання цукру залишилося на рівні 9 місяців 2004р. Кількість спожитих основних продуктів харчування однією особою в домогосподарствах з дітьми була в 1,7–1,1 раза меншою, ніж в домогосподарствах без дітей.
*включаючи цукор, використаний на виготовлення кондитерських виробів
Продовжувала зберігатися диференціація в споживанні продуктів харчування між домогосподарствами найменш забезпеченого першого дециля, домогосподарствами з середньодушовими сукупними витратами у місяць нижче прожиткового мінімуму та найбільш заможними домогосподарствами, які складають десятий дециль. Останні спрямували на харчування порівняно з домогосподарствами найменш забезпеченого першого дециля і домогоспо-дарствами, середньодушові місячні сукупні витрати яких нижче прожиткового мінімуму, в 1,6 та 1,5 раза меншу частку усіх сукупних витрат (45%), а вартість спожитих однією особою продуктів (18,8 грн.) була вище відповідно в 4,6 та в 3,1 раза (додаток 5).
На купівлю непродовольчих товарів та оплату послуг (без витрат на харчування поза домом) домогосподарства щомісячно витрачали 30% сукупних витрат проти 31% – у січні–вересні 2004р. На утримання житла (включаючи поточний ремонт), воду, електроенергію, газ, інші види палива пересічне домогосподарство витрачало 8%, на оновлення гардеробу – 5%, на інші напрями споживання (на освіту, охорону здоров’я, відпочинок і культуру, транспорт тощо) – від 1% до 3% сукупних витрат.
Споживчі витрати на такі цілі міських домогосподарств в 1,6 раза перевищували аналогічні витрати в сільських домогосподарствах, зокрема, на охорону здоров’я (медикаменти та медичні послуги), одяг і взуття, меблі, предмети домашнього побуту, побутову техніку та щоденне обслуговування житла, на оплату житла (включаючи поточний ремонт), води, електроенергії, газу та інших видів палива, на транспорт, освіту – в 1,2–1,9 раза, на зв’язок, відпочинок і культуру – в 2,6–3,1 раза.
Домогосподарства з дітьми витрачали на купівлю непродовольчих товарів та послуг (без вартості харчування поза домом) 32% сукупних витрат, що на 4 в.п. більше, ніж в домогосподарствах без дітей. В середньому на охорону здоров’я, на оплату житла (включаючи поточний ремонт), води, електроенергії, газу та інших видів палива, на транспорт, зв’язок, меблі, предмети домашнього побуту, побутову техніку та щоденне обслуговування житла домогосподарства з дітьми витрачали коштів в 1,1–1,7 раза більше, ніж домогосподарства без дітей, на оновлення гардеробу, освіту, відпочинок і культуру – в 1,9–2 рази.
На купівлю непродовольчих товарів та отримання послуг домогосподарства з групи найменш забезпечених домогосподарств першого дециля направляли 23% усіх сукупних витрат, що відповідно на 4 та 10 в.п. менше, ніж в домогосподарствах із середньодушовими сукупними витратами у місяць нижче прожиткового мінімуму та в найбільш заможних домогоспо-дарствах десятого дециля. Середньомісячні витрати останніх за основними напрямками використання були вищі в 2,9 – 16,4 раза, ніж серед найменш забезпечених домогосподарств першого дециля, та в 2,1 – 6,9 раза – порівняно з домогосподарствами із середньодушовими сукупними витратами у місяць нижче прожиткового мінімуму.
У структурі сукупних витрат домогосподарств витрати, пов’язані з оплатою житла, комунальних продуктів та послуг (з урахуванням суми безготівкових пільг та субсидій) становили 6% або 75 грн. на місяць (у січні–вересні 2004р. – 8% або 67 грн.). Міське домогосподарство на такі цілі в середньому щомісяця витрачало 89 грн., сільське – 44 грн.
Розмір отриманих пільг та субсидій (готівкових і безготівкових) в розрахунку на пересічне домогосподарство становив 7 грн. на місяць, в тому числі одним міським домогосподарством – 8 грн., сільським – 6 грн.
Домогосподарства з дітьми витрачали щомісяця на оплату житла, комунальних продуктів та послуг (з урахуванням суми безготівкових пільг та субсидій) в середньому 83 грн., домогосподарства без дітей – 70 грн. Сума отриманих пільг і субсидій (готівкових і безготівкових) на такі цілі становила відповідно 5 та 9 грн.
Найменш забезпечені домогосподарства першого дециля та домогос-подарства групи з витратами нижче прожиткового мінімуму направляли на оплату житла, комунальних продуктів та послуг більшу частку своїх сукупних витрат, ніж заможні: відповідно по 8% у кожній групі проти 4% – в домогосподарствах десятого дециля. Разом з тим, розмір отриманих пільг та субсидій (готівкових і безготівкових) на відшкодування таких витрат становив в середньому на одне домогосподарство першого дециля 4 грн., серед домогосподарств групи з витратами нижче прожиткового мінімуму – 6 грн. а серед домогосподарств десятого дециля – 8 грн. на місяць.
Свої потреби домогосподарства задовольняли за рахунок ресурсів, які надходили з різних джерел. Середньомісячні сукупні ресурси пересічного домогосподарства склали 1275 грн., міського – 1300 грн., сільського – 1221 грн. і зросли порівняно з січнем–вереснем 2004р. відповідно в 1,5 раза (додаток 6). В середньому на одного члена домогосподарства ці показники становили відповідно 489 грн., 510 грн. та 444 грн.
Реалізація протягом січня–вересня 2005р. урядових програм щодо чергового підвищення мінімальної заробітної плати (у січні, квітні, липні та вересні 2005р.), а також збільшення розмірів пенсій та окремих видів соціальних допомог, зокрема, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, одноразової допомоги при народженні дитини, виплати компенсацій, надбавок, підвищень, доплат до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами, сприяло суттєвому підвищенню рівнів основних статей, що формують сукупні ресурси домогосподарств. В умовах, коли споживча поведінка домогосподарств залишалася стабільною, а індекс споживчих цін протягом січня–вересня 2005р. становив 107,1%, це призвело до перевищення у зазначеному періоді рівня середньомісячних сукупних ресурсів домогосподарств порівняно з рівнем сукупних витрат на 7%. У відповідному періоді 2004р. це співвідношення складало 98%.
У січні–вересні 2005р. продовжувалися позитивні зміни у структурі формування ресурсів домогосподарств. Збільшилася частка грошових доходів у структурі сукупних ресурсів домогосподарств з 84% у січні–вересні 2004р. до 86%. У міських домогосподарствах вона зросла на 0,9 в.п. і становила 89%, у сільських – на 4 в.п. і склала 79%.
Основним джерелом надходжень ресурсів у домогосподарство залиша-лася оплата праці, частка якої становила майже половину усіх сукупних ресурсів.
Більш вагоме значення для забезпечення життєдіяльності домогос-подарств стали відігравати пенсії, стипендії та соціальні допомоги (включаючи готівкові та безготівкові пільги та субсидії). Частка цих виплат збільшилася на 3 в.п. і становила 26% сукупних ресурсів пересічного домогосподарства.
Доходи від особистого підсобного господарства та
від самоза-
готівель становили дев’яту частину сукупних ресурсів і зменшилися на 1,5 в.п. в
основному, за рахунок скорочення частки вартості спожитої продукції.
*оплата праці, доходи від підприємницької діяльності та самозайнятості
**доходи від продажу сільськогосподарської продукції та вартість спожитої продукції, отриманої з особистого підсобного господарства
Частка допомог від родичів та інших осіб (грошова допомога та грошова оцінка допомоги продовольчими товарами) склала 7% сукупних ресурсів домогосподарств і зменшилася порівняно з відповідним періодом 2004р. на 0,8 в.п.
У структурі сукупних ресурсів дещо зросла (на 0,4 в.п.) частка доходів від підприємницької діяльності та самозайнятості, але залишилась низькою – 5%.
Значні розбіжності мали структури формування сукупних ресурсів міських та сільських домогосподарств. Майже три п’ятих сукупних ресурсів міських домогосподарств становили доходи від зайнятості (їх частка в порівнянні з січнем–вереснем 2004р. зросла на 0,4 в.п.), чверть – пенсії, стипендії, та соціальні допомоги (у січні–вересні 2004р. – 23%), 3% – доходи від особистого підсобного господарства (4%). У формуванні сукупних ресурсів сільських домогосподарств відбулися позитивні структурні зрушення: частка доходів від зайнятості склала найбільшу частину сукупних ресурсів (30%). Суттєвим джерелом надходжень продовжували залишатися пенсії, стипендії та соціальні допомоги, частка яких зросла на 6 в.п. і склала 29%. Частка доходів від особистого підсобного господарства у цій групі домогосподарств зменшилася на 4 в.п. і склала 28%.
В домогосподарствах з дітьми три п’ятих ресурсів формували, як і у аналогічному періоді 2004р., доходи від зайнятості, сьому частину – пенсії, стипендії, соціальні допомоги, частка яких зросла порівняно з відповідним періодом 2004р. на 3 в.п. Частка доходів від особистого підсобного господарства зменшилась на 1,5 в.п. і склала 11%.
В домогосподарствах без дітей 42% ресурсів складали, як і в аналогічному періоді 2004р., доходи від зайнятості, більше третини – пенсії, стипендії, соціальні допомоги (у січні–вересні 2004р. – 32%), десяту частину – доходи від особистого підсобного господарства (12%).
У структурі сукупних ресурсів найменш забезпечених домогосподарств першого дециля та домогосподарств з середньодушовими сукупними витратами у місяць нижче прожиткового мінімуму частки надходжень від пенсій, соціальних допомог, наданих готівкою, вартості спожитої продукції, отриманої з особистого підсобного господарства, були більші, ніж в структурі заможних домогосподарств останнього дециля (додаток 7).
Як і раніше, залишається гострим питання низької адресності окремих видів допомог з точки зору підтримки найбільш вразливих верств населення.
Частка пільг та субсидій на оплату житла, комунальних продуктів (готівкою і безготівкових) у сукупних ресурсах домогосподарств з середньодушовими сукупними витратами у місяць нижче прожиткового мінімуму склала 0,6%, першого та останнього децилів – по 0,3%. Однак суми цих пільг та субсидій, отриманих в середньому одним домогосподарством з витратами нижче прожиткового мінімуму та найменш забезпечених домогосподарств першого дециля, були відповідно в 1,3 та в 2,2 раза нижче, ніж в групі заможного населення.
Пільги на оплату санаторно-курортних путівок, купівлю ліків, лікування, зубопротезування, послуг транспорту та зв’язку становили у сукупних витратах домогосподарств з середньодушовими сукупними витратами у місяць нижче прожиткового мінімуму 0,4%, першого дециля – 0,2%, а серед найбільш заможних домогосподарств останнього дециля – 1,3%. Вартість цих пільг, одержаних одним заможним домогосподарством, перевищувала відповідні показники серед домогосподарств з середньодушовими сукупними витратами у місяць нижче прожиткового мінімуму та найменш забезпечених домогосподарств першого дециля відповідно в 5,9 та в 13,9 раза і становила відповідно 28 грн., 5 грн. та 2 грн.