Архів: 20062005

Витрати і ресурси домогосподарств України у I півріччі 2006 року

(за даними вибіркового обстеження умов життя домогосподарств)

 

Середньомісячні сукупні витрати одного домогосподарства у І півріччі 2006р. склали 1397 грн., що на 21% більше, ніж у відповідному періоді минулого року. Міське домогосподарство витрачало в середньому за місяць 1464 грн., сільське – 1249 грн. В середньому на одного члена домогосподарства сукупні витрати становили 537 грн. на місяць, в міських домогосподарствах – 576 грн., в сільських – 454 грн. Рівень середньомісячних сукупних витрат однієї особи перевищив рівень прожиткового мінімуму на 16% (у січні–червні 2005р. – на 4%). Слід відзначити, що темп росту середньодушових сукупних витрат у I півріччі 2006р. порівняно з аналогічним періодом 2005р. суттєво перевищив індекс споживчих цін за цей період: відповідно 121,9% проти 108,4%.

Розподіл населення України за рівнем середньодушових місячних сукупних витрат свідчить про зменшення в порівнянні з І півріччям 2005р. частки населення у групах з низькими сукупними витратами (до 420 грн. у місяць) і збільшення – в усіх інших групах (додаток 1). Частка населення із середньодушовими сукупними витратами у місяць нижче прожиткового мінімуму зменшилася на 6,4 в.п. і склала 53,6%.

Зростання доходів населення, яке відбулося за рахунок збільшення рівня мінімальної заробітної плати, зростання розмірів пенсій та окремих видів соціальних допомог, відповідно вплинуло на збільшення середньомісячних сукупних витрат домогосподарств, але не сприяло скороченню диференціації населення за рівнем добробуту (додаток 2).

Співвідношення сукупних витрат 10% найбільш та найменш забезпеченого населення становило 7,6 раза (у І півріччі 2005р. – 7,3 раза). Співвідношення мінімального рівня сукупних витрат серед 10% найбільш забезпеченого населення до максимального рівня серед 10% найменш забезпеченого не змінилося і становило 3,9 раза. Найбільш заможні 20% населення, як і у відповідному періоді 2005 року, робили 40% усіх сукупних витрат.

Серед усіх сукупних витрат домогосподарств 91% становили споживчі витрати (у січні–червні 2005р. – 92%).

Найбільш вагомою статтею (майже три п’ятих) сукупних витрат домогосподарств продовжували залишатися витрати на харчування (включаючи харчування поза домом). В порівнянні з I півріччям 2005р. частка цих витрат зменшилася на 2,6 в.п. і становила 57% (додаток 3).

На купівлю непродовольчих товарів та оплату послуг (без витрат на харчування поза домом) домогосподарства направляли 31% усіх витрат (на 1,8 в.п. більше, ніж у січні–червні 2005р.).

Витрати на алкогольні напої та тютюнові вироби становили 1,7% та 1,0% сукупних витрат домогосподарств, що відповідно на 0,1 в.п  нижче, ніж у І півріччі 2005р.

Частка неспоживчих сукупних витрат склала 9% усіх витрат домогосподарств і зросла на 1 в.п.

Випереджаюче зростання у січні–червні 2006р. у порівнянні з  відповідним періодом 2005р. реальних наявних доходів населення порівняно зі споживчими цінами на продовольчі товари (відповідно 120,5% проти 107,9%) сприяло підвищенню споживчих можливостей населення у забезпеченні належного рівня харчування. Відбулося деяке покращання структури харчування населення: збільшилося споживання в домогосподарствах риби і рибопродуктів на 6%, яєць, м’яса та м’ясопродуктів – на 5% кожного, фруктів, ягід, горіхів та винограду, молока і молочних продуктів – на 3% кожного. Одночасно скоротилося споживання цукру, картоплі, олії та інших рослинних жирів, хліба і хлібних продуктів та овочів і баштанних – на 16–3%. (додаток 4).

 

*включаючи цукор, використаний на виготовлення кондитерських виробів, та мед

 

Вартість харчування у І півріччі 2006р. становила в середньому на одну особу 10,2 грн. на добу проти 8,8 грн. – у I півріччі 2005р.

Частка, яку домогосподарства направляли на харчування, мала переважаючий розмір серед інших напрямів використання ресурсів по всіх типах домогосподарств та по всіх децильних групах.

Сільські домогосподарства витрачали на харчування більшу частину сукупних витрат, ніж міські (відповідно 63% проти 55%). При цьому сільські жителі споживали більше: картоплі – в 1,7 раза, хліба та хлібних продуктів – на 27%, овочів і баштанних – на 25%, цукру – на 6%, молока і молокопродуктів – на 4%.

Домогосподарства з дітьми до 18 років направляли на харчування 57% свого бюджету проти 59% у І півріччі 2005р. Вартість добового раціону однієї особи цієї групи зросла в порівнянні з відповідним періодом минулого року в 1,2 раза і становила 8,5 грн. В сукупних витратах домогосподарств без дітей частка витрат на харчування (58%) була дещо більшою, ніж в домогосподарствах з дітьми, а вартість спожитих за добу однією особою продуктів харчування (12,2 грн.) була вищою в 1,4 раза.

У домогосподарствах з дітьми однією особою було спожито на 7–4% більше, ніж у січні–червні 2005р., риби і рибопродуктів, м’яса та м’ясопродуктів, молока і молочних продуктів, фруктів, ягід, горіхів і винограду. Одночасно у цій групі домогосподарств скоротилося на 13–2% споживання цукру, картоплі, олії та інших рослинних жирів, овочів і баштанних та хліба і хлібних продуктів. Споживання яєць залишилося на рівні січня–червня минулого року. Кількість спожитих продуктів харчування однією особою в домогосподарствах з дітьми була в 1,6–1,2 раза меншою, ніж в домогосподарствах без дітей.

 

* включаючи цукор, використаний на виготовлення кондитерських виробів, та мед

 

Продовжувала зберігатися диференціація в споживанні продуктів харчування між домогосподарствами найменш забезпеченого першого дециля, домогосподарствами з середньодушовими сукупними витратами у місяць нижче прожиткового мінімуму та найбільш заможними домогосподарствами, які складають десятий дециль. Останні спрямували на харчування порівняно з домогосподарствами найменш забезпеченого першого дециля і домогосподарствами, середньодушові місячні сукупні витрати яких нижче прожиткового мінімуму, в 1,7 та 1,6 раза меншу частку усіх сукупних витрат (43%), а вартість спожитих однією особою продуктів (21,9 грн.) була вище відповідно в 4,7 та 3,2 раза (додаток 5).

Випереджаюче зростання наявних реальних доходів населення порівняно зі споживчими цінами на непродовольчі товари (103,2%) та послуги (116,1%) сприяло зростанню їх доступності для домогосподарств. У І півріччі 2006р. обсяги продажу непродовольчих товарів в порівнянних цінах зросли на 35,5%, а обсяг реалізованих населенню послуг – на 17,7%.

На купівлю непродовольчих товарів та оплату послуг (без витрат на харчування поза домом) домогосподарства щомісячно спрямовували 31% усіх сукупних витрат (у І півріччі 2005р. – 29%). На утримання житла (включаючи поточний ремонт), воду, електроенергію, газ та інші види палива пересічне домогосподарство витрачало, як і у січні–червні минулого року – 9%, на оновлення гардеробу – 5%, на транспорт – 4% (на 1 в.п. більше), на інші напрями споживання (на освіту, відпочинок і культуру, зв’язок, охорону здоров’я, на придбання меблів, побутової техніки, предметів домашнього побуту, тощо) – від 1% до 3% сукупних витрат.

Споживчі витрати на ці цілі міських домогосподарств в 1,6 раза перевищували аналогічні витрати в сільських домогосподарствах, зокрема, на охорону здоров’я (медикаменти та медичні послуги), одяг і взуття, предмети домашнього вжитку, побутову техніку та поточне утримання житла, на оплату житла (включаючи поточний ремонт), води, електроенергії, газу та інших видів палива, на транспорт – в 1,2–1,6 раза, на зв’язок, освіту, відпочинок та культуру – в 2,3–3,2 раза більше.

Домогосподарства з дітьми витрачали на купівлю непродовольчих товарів та послуг (без вартості харчування поза домом) третину сукупних витрат, що на 4 в.п. більше, ніж в домогосподарствах без дітей. В середньому на оплату житла (включаючи поточний ремонт), води, електроенергії, газу та інших видів палива, на предмети домашнього вжитку, побутову техніку та поточне утримання житла, зв’язок, на оновлення гардеробу, освіту, транспорт, відпочинок і культуру домогосподарства з дітьми витрачали коштів в 1,2–2,3 раза більше, ніж домогосподарства без дітей.

На купівлю непродовольчих товарів та отримання послуг домогосподарства з групи найменш забезпечених домогосподарств першого дециля направляли майже чверть усіх сукупних витрат, що відповідно на 4 та 13 в.п. менше, ніж в домогосподарствах із середньодушовими сукупними витратами нижче прожиткового мінімуму та в найбільш забезпечених домогосподарствах десятого дециля. Середньомісячні витрати останніх за основними напрямами використання, не пов’язаними з забезпеченням харчування, були вищі в 23,1–3,2 раза, ніж серед найменш забезпечених домогосподарств першого дециля, та в 11,2–2,4 раза – порівняно з домогосподарствами із середньодушовими сукупними витратами нижче прожиткового мінімуму.

У структурі сукупних витрат домогосподарств оплата житла, комунальних продуктів та послуг (з урахуванням суми безготівкових пільг та субсидій) становила 7% або 94 грн. на місяць (у січні–червні 2005р. – 7% і 80 грн.). Міське домогосподарство на такі цілі в середньому щомісяця витрачало 111 грн., сільське – 57 грн., що відповідно в 1,2 раза більше, ніж в аналогічному періоді 2005р.

Розмір отриманих пільг та субсидій (готівкових та безготівкових) на оплату житла, комунальних продуктів та послуг в розрахунку на пересічне домогосподарство становив 8 грн. на місяць; серед міських – 9 грн., сільських – 6 грн.

Домогосподарства з дітьми в середньому щомісячно направляли на оплату житла, комунальних продуктів та послуг (з урахуванням суми безготівкових пільг та субсидій) 106 грн., без дітей – 87 грн. Суми пільг та субсидій, отриманих пересічним домогосподарством цих груп на такі цілі, становили відповідно 6 та 9 грн.

Найменш забезпечені домогосподарства першого дециля та домогос-подарства з витратами нижче прожиткового мінімуму направляли на оплату житла, комунальних продуктів та послуг більшу частку сукупних витрат, ніж заможні: відповідно по 9% проти 5% – в домогосподарствах десятого дециля. Разом з тим, розмір отриманих пільг та субсидій на відшкодування таких витрат становив в середньому на одне домогосподарство першого дециля 4 грн., серед домогосподарств з витратами нижче прожиткового мінімуму – 6 грн., а серед домогосподарств найбільш заможного десятого дециля – 9 грн. на місяць.

Свої потреби домогосподарства задовольняли за рахунок ресурсів, які надходили з різних джерел. Позитивна динаміка щодо зростання доходів населення, яка спостерігалася у минулі роки, збереглася і в І півріччі поточного року. Середньомісячні сукупні ресурси пересічного домогосподарства склали 1507 грн., міського – 1557 грн., сільського – 1396 грн. і зросли порівняно з I півріччям 2005р. в цілому по Україні на 26%, у міських поселеннях – на 28%, у сільській місцевості – на 23% (додаток 6). В середньому на одного члена домогосподарства ці показники становили відповідно 580 грн., 613 грн. та 508 грн.

Продовжувалися позитивні зміни у структурі формування ресурсів домогосподарств. Частка грошових доходів у структурі сукупних ресурсів домогосподарств збільшилася на 0,5 в.п. і становила 86%.

 

* оплата праці, доходи від підприємницької діяльності та самозайнятості

** доходи від продажу сільськогосподарської продукції та вартість спожитої продукції, отриманої з особистого підсобного господарства та від самозаготівель

 

Основним джерелом надходжень ресурсів у домогосподарство залишилася оплата праці, частка якої збільшилася на 2 в.п. і становила майже половину усіх сукупних ресурсів.

Пенсії, стипендії та соціальні допомоги (включаючи готівкові та безготівкові пільги та субсидії) становили понад чверть сукупних ресурсів пересічного домогосподарства, доходи від особистого підсобного господарства та від самозаготівель – десяту частину. Частка допомог від родичів та інших осіб (грошова допомога та грошова оцінка допомоги продовольчими товарами) склала 6%. Залишалася низькою частка доходів від підприємницької діяльності та самозайнятості – 4%.

Значні розбіжності мали структури формування сукупних ресурсів міських та сільських домогосподарств.

Майже три п’ятих сукупних ресурсів міських домогосподарств становили доходи від зайнятості (їх частка в порівнянні з I півріччям 2005 року збільшилася на 1 в.п.), 24% – пенсії, стипендії та соціальні допомоги, надані готівкою, 3% – доходи від особистого підсобного господарства (залишилися відповідно на рівні січня–червня минулого року).

У формуванні структури ресурсів сільських домогосподарств відбулися подальші позитивні структурні зрушення: частка доходів від зайнятості збільшилася на 3,4 в.п. і склала третину сукупних ресурсів. Суттєвим джерелом надходжень продовжували залишатися пенсії, стипендії та соціальні допомоги, надані готівкою, частка яких зменшилась на 1,4 в.п. і склала 28%. Частка доходів від особистого підсобного господарства та від самозаготівель у цій групі домогосподарств зменшилася на 2 в.п. і склала 27%.

У домогосподарствах з дітьми три п’ятих сукупних ресурсів формували, як і в І півріччі минулого року, доходи від зайнятості, майже шосту частину – пенсії, стипендії, соціальні допомоги, частка яких зросла порівняно з аналогічним періодом минулого року на 0,6 в.п. Частка доходів від особистого підсобного господарства та від самозаготівель зменшилась на 1,1 в.п. і склала 11%.

В домогосподарствах без дітей 44% ресурсів складали доходи від зайнятості (у січні–червні 2005р. – 42%), пенсії, стипендії, соціальні допомоги – 35% (36%), доходи від особистого підсобного господарства та від самозаготівель – 9% (10%).

У структурі сукупних ресурсів найменш забезпечених домогосподарств першого дециля та домогосподарств із середньодушовими сукупними витратами у місяць нижче прожиткового мінімуму частки надходжень від пенсій, стипендій, соціальних допомог, наданих готівкою, вартості спожитої продукції, отриманої з особистого підсобного господарства та від самозаготівель, були більшими, ніж в структурі заможних домогосподарств останнього дециля (додаток 7).

Як і раніше, залишається гострим питання низької адресності окремих видів допомог з точки зору підтримки найбільш нужденних верств населення.

Частка пільг та субсидій на оплату житла, комунальних продуктів (готівкою та безготівкових) у сукупних ресурсах домогосподарств з середньодушовими сукупними витратами у місяць нижче прожиткового мінімуму склала 0,5%, першого та останнього децилів – по 0,4%. Однак, суми цих пільг та субсидій, отриманих в середньому одним домогосподарством з витратами нижче прожиткового мінімуму та найменш забезпечених домогосподарств першого дециля, були відповідно в 1,4 та в 2,1 раза нижче, ніж в групі заможного населення.

Пільги на оплату послуг транспорту, зв’язку, санаторно-курортних путівок, на купівлю ліків, лікування, зубопротезування становили у сукупних ресурсах домогосподарств з середньодушовими сукупними витратами у місяць нижче прожиткового мінімуму 0,4%, першого дециля – 0,1%, а серед найбільш заможних домогосподарств останнього дециля – 1,1%. Вартість цих пільг, отриманих одним заможним домогосподарством, перевищувала відповідні показники серед домогосподарств з середньодушовими сукупними витратами у місяць нижче прожиткового мінімуму та найменш забезпечених домогосподарств першого дециля відповідно в 6,1 та 15,6 раза.

 

Додаток 1

Додаток 2

Додаток 3

Додаток 4

Додаток 5

Додаток 6

Додаток 7