Витрати і ресурси домогосподарств України у I кварталі 2006 року
(за даними вибіркового обстеження умов життя домогосподарств)
Середньомісячні сукупні витрати одного домогосподарства у І кварталі 2006р. склали 1395 грн., що на 24% більше, ніж у відповідному періоді 2005р. Міське домогосподарство витрачало в середньому за місяць 1448 грн., сільське – 1278 грн. У середньому на одного члена домогос-подарства сукупні витрати становили 537 грн. на місяць, у міських домогос-подарствах – 570 грн., у сільських – 465 грн. Рівень середньомісячних сукупних витрат однієї особи перевищив рівень прожиткового мінімуму на 18% (у січні–березні 2005р. це співвідношення складало 2%). Слід зазначити, що темп росту середньодушових сукупних витрат у І кварталі 2006р. порівняно з січнем–березнем 2005р. перевищив індекс споживчих цін за цей період: відповідно 124,4% проти 109,7%.
Розподіл населення України за рівнем
середньодушових місячних сукупних витрат свідчить про зменшення в порівнянні з
січнем–березнем 2005р. частки населення у групі з низькими сукупними витратами
(до
360 грн. у місяць) і збільшення – у всіх інших групах (додаток 1). Слід
зазначити, що частка населення із середньодушовими сукупними витратами у місяць
нижче прожиткового мінімуму зменшилася в порівнянні з відповідним періодом
минулого року на 11 в.п. і склала 52%.
Зростання доходів населення, яке відбулося за рахунок підвищення рівня мінімальної заробітної плати, зростання розмірів пенсій та окремих видів соціальних допомог, відповідно вплинуло на збільшення середньо-місячних сукупних витрат домогосподарств і сприяло скороченню диференціації населення за рівнем добробуту (додаток 2).
Співвідношення сукупних витрат 10% найбільш та найменш забезпеченого населення становило 8 разів (у січні–березні 2005р. – 8,5 раза), у тому числі серед міського населення – відповідно 7,9 раза (8,7), сільського – 7,5 раза (7,4). Мінімальний рівень сукупних витрат серед 10% найбільш забезпеченого населення перевищував максимальний серед 10% найменш забезпеченого населення, як у цілому по Україні, так і серед міських жителів в 4,1 раза (у січні–березні 2005р. – відповідно в 4,2 та 4,3 раза), серед сільських – в 4 рази (4,2 раза). Найбільш заможні 20% населення, як і у відповідному періоді 2005р., робили 41% усіх сукупних витрат.
Серед усіх сукупних витрат домогосподарств 92% становили споживчі витрати (у січні–березні 2005р. – 93%).
Найбільш вагомою статтею (58%) сукупних витрат домогосподарств продовжували залишатися витрати на харчування (включаючи харчування поза домом). У порівнянні з І кварталом 2005р. частка цих витрат зменшилася на 1,6 в.п.
На купівлю непродовольчих товарів та оплату послуг (без витрат на харчування поза домом) домогосподарства направляли 32% усіх витрат, що на 1,5 в.п. більше, ніж у січні–березні 2005р.
Частка неспоживчих сукупних витрат склала 8% усіх витрат домогосподарств і зросла на 0,4 в.п. (додаток 3).
* включаючи вартість харчування поза домом
** без вартості харчування поза домом
Вартість харчування у І кварталі 2006р. у середньому на одну особу становила 10,4 грн. на добу проти 8,5 грн. – у І кварталі 2005р.
Випереджаюче зростання у січні–березні 2006р. у порівнянні з січнем–березнем 2005р. реальних наявних доходів населення порівняно зі споживчими цінами на продовольчі товари (відповідно 125,9% проти 109,9%) сприяло підвищенню споживчих можливостей населення у забезпеченні належного рівня харчування. Відбулося деяке покращання структури харчування: збільшилося споживання в домогосподарствах фруктів, ягід, горіхів, винограду на 10%, риби і рибопродуктів – на 5%, молока і молочних продуктів – на 3%, м’яса та м’ясопродуктів – на 2%. Споживання яєць залишилося на рівні I кварталу 2005р. Скоротилося споживання хліба та хлібних продуктів на 3%, овочів і баштанних – на 8%, олії та інших рослинних жирів, цукру – на 11% кожного, картоплі – на 12% (додаток 4).
* включаючи цукор, використаний на виготовлення кондитерських виробів, та мед
Сільські домогосподарства витрачали на харчування більшу частину сукупних витрат, ніж міські (відповідно 63% проти 56%). При цьому сільські жителі споживали більше: картоплі – в 1,8 раза, овочів і баштанних – в 1,4 раза, хліба та хлібних продуктів – в 1,3 раза, цукру – на 10%.
Домогосподарства з дітьми до 18 років направляли на харчування 57% свого бюджету проти 60% у І кварталі 2005р. Вартість добового раціону однієї особи цієї групи збільшилася в порівнянні з відповідним періодом минулого року в 1,2 раза і становила 8,7 грн. В сукупних витратах домогосподарств без дітей частка витрат на харчування була більшою, ніж у домогосподарствах з дітьми, на 0,9 в.п., а вартість спожитих за добу однією особою продуктів харчування була вищою в 1,4 раза.
У домогосподарствах з дітьми однією особою було спожито на 3–7% більше, ніж у січні–березні 2005р., м’яса та м’ясопродуктів, молока та молочних продуктів, фруктів, ягід, горіхів та винограду, риби та рибопродуктів. Одночасно у цій групі домогосподарств зменшилося споживання хліба і хлібних продуктів, овочів і баштанних, олії та інших рослинних жирів, картоплі, цукру – на 1–13%. Споживання яєць залишилося на рівні січня–березня минулого року. Кількість спожитих основних продуктів харчування однією особою в домогосподарствах з дітьми була в 1,1–1,6 раза меншою, ніж у домогосподарствах без дітей.
* включаючи цукор, використаний на виготовлення кондитерських виробів, та мед
Продовжувала зберігатися диференціація в споживанні продуктів харчування між домогосподарствами найменш забезпеченого першого дециля, домогосподарствами з середньодушовими сукупними витратами у місяць нижче прожиткового мінімуму та найбільш заможними домогосподарствами, які складають десятий дециль. Останні спрямовували на харчування, порівняно з домогосподарствами найменш забезпеченого першого дециля і домогосподарствами, середньодушові місячні сукупні витрати яких нижче прожиткового мінімуму, відповідно в 1,6 та 1,5 раза меншу частку усіх сукупних витрат (44%), а вартість (22,9 грн.) спожитих однією особою за добу продуктів була вище відповідно в 5,1 та 3,4 раза (додаток 5).
Випереджаюче зростання наявних реальних доходів населення порівняно зі споживчими цінами на непродовольчі товари (103,7%) та послуги (115,6%) сприяло зростанню їх доступності для домогосподарств. У січні–березні 2006р. обсяги продажу непродовольчих товарів в порівнянних цінах зросли на 36%, а обсяг реалізованих населенню послуг – на 19,8%.
На купівлю непродовольчих товарів та послуг (без витрат на харчування поза домом) домогосподарства щомісячно спрямовували 32% сукупних витрат (у січні–березні 2005р. – 30%). На утримання житла (включаючи поточний ремонт), воду, електроенергію, газ та інші види палива пересічне домогосподарство витрачало кожну одинадцяту гривню, на оновлення гардеробу – 5%, на інші напрями споживання (на освіту, відпочинок і культуру, на придбання меблів, побутової техніки, предметів домашнього побуту, охорону здоров’я, транспорт тощо) від 2 до 4% сукупних витрат.
Споживчі витрати на ці цілі міських домогосподарств в 1,5 раза перевищували аналогічні витрати в сільських домогосподарствах, зокрема, на одяг і взуття, охорону здоров’я (медикаменти та медичні послуги), транспорт, на оплату житла (включаючи поточний ремонт), води, електроенергії, газу та інших видів палива, на меблі, предмети домашнього побуту, побутову техніку та щоденне обслуговування житла – в 1,1–1,5 раза; на зв’язок, освіту, відпочинок і культуру – в 2,3–2,6 раза більше.
Домогосподарства з дітьми витрачали на купівлю непродовольчих товарів та отримання послуг 33% сукупних витрат, що на 3 в.п. більше, ніж у домогосподарствах без дітей. У середньому на охорону здоров’я (медикаменти та медичні послуги), на утримання житла (включаючи поточний ремонт), оплату водопостачання, електроенергії, газу та інших видів палива, на придбання меблів, предметів домашнього побуту та побутової техніки, на оплату послуг зв’язку домогосподарства з дітьми витрачали в 1,1–1,6 раза більше коштів, ніж домогосподарства без дітей; на відпочинок і культуру, оновлення гардеробу, на освіту, на оплату послуг транспорту – відповідно в 1,8–2,3 раза.
На купівлю непродовольчих товарів та отримання послуг домогос-подарства з групи найменш забезпечених домогосподарств першого дециля направляли 24% усіх сукупних витрат, що відповідно на 3 та 15 в.п. менше, ніж у домогосподарствах із середньодушовими сукупними витратами нижче прожиткового мінімуму та в найбільш забезпечених домогосподарствах десятого дециля. Середньомісячні споживчі витрати останніх за основними напрямами використання, не пов’язаними із забезпеченням харчування, були вищі в 24,4–3 рази, ніж серед найменш забезпечених домогосподарств першого дециля, та в 11,2–2,2 раза – порівняно з домогосподарствами із середньодушовими сукупними витратами нижче прожиткового мінімуму.
У структурі сукупних витрат домогосподарств оплата житла, комунальних продуктів та послуг (з урахуванням суми безготівкових пільг та субсидій) становила 7,7% або 107 грн. на місяць (у січні–березні 2005р. – 8% або 90 грн.). Міське домогосподарство на такі цілі в середньому щомісяця витрачало 125 грн., сільське – 68 грн.
Розмір отриманих пільг та субсидій (готівкових та безготівкових) на оплату житла, комунальних продуктів та послуг у розрахунку на пересічне домогосподарство становив 9 грн. на місяць, у тому числі серед міських домогосподарств – 10 грн., сільських – 8 грн.
Домогосподарства з дітьми щомісячно на оплату житла, комунальних продуктів та послуг (з урахуванням суми безготівкових пільг та субсидій) витрачали в середньому 121 грн., без дітей – 99 грн. Суми пільг та субсидій, отриманих пересічними домогосподарствами цих груп на такі цілі, становили відповідно 6 та 11 грн.
Найменш забезпечені домогосподарства першого дециля та домогосподарства з витратами нижче прожиткового мінімуму направляли на оплату житла, комунальних продуктів та послуг більшу частку своїх сукупних витрат, ніж заможні: відповідно 11% та 10% проти 5% – в домогосподарствах десятого дециля. При цьому, розмір отриманих пільг та субсидій на відшкодування таких витрат становив у середньому за місяць на одне домогосподарство першого дециля 5 грн., серед групи домогос-подарств з витратами нижче прожиткового мінімуму – 7 грн., серед домогосподарств десятого дециля – 10 грн. на місяць.
Свої потреби домогосподарства задовольняли за рахунок ресурсів, які надходили з різних джерел. Середньомісячні сукупні ресурси одного пересічного домогосподарства у І кварталі 2006р. склали 1467 грн., міського – 1509 грн., сільського – 1374 грн. і зросли порівняно з січнем–березнем 2005р. у цілому по Україні та в міських поселеннях на 32%, у сільській місцевості – на 33%. У середньому на одного члена домогосподарства сукупні ресурси становили відповідно 564 грн., 594 грн. та 499 грн.
Подальша реалізація протягом січня–березня 2006р. урядових програм щодо підвищення мінімальної заробітної плати, мінімального розміру пенсії за віком та інвалідам війни з числа військовослужбовців строкової служби, а також збільшення розмірів пенсій окремим категоріям пенсіонерів та окремих видів соціальних допомог сприяло підвищенню рівнів основних статей, що формують сукупні ресурси домогосподарств. В умовах, коли споживча поведінка домогосподарств залишалася стабільною, а індекс споживчих цін протягом січня–березня 2006р. становив лише 102,7%, це призвело до перевищення у зазначеному періоді рівня середньомісячних сукупних ресурсів домогосподарств порівняно з рівнем сукупних витрат на 5%. У відповідному періоді 2005р. це співвідношення складало 98%.
Продовжувалися позитивні зміни у структурі формування ресурсів домогосподарств. Збільшилася частка грошових доходів у структурі сукупних ресурсів домогосподарств з 83% у січні–березні 2005р. до 84% у І кварталі 2006р.
* оплата праці, доходи від підприємницької діяльності та самозайнятості
** доходи від продажу сільськогосподарської продукції та вартість спожитої продукції, отриманої з особистого підсобного господарства
Основним джерелом надходження ресурсів у домогосподарство залишалася оплата праці, частка якої становила майже половину усіх сукупних ресурсів.
Пенсії, стипендії та соціальні допомоги (включаючи готівкові та безготівкові пільги та субсидії) становили понад чверть сукупних ресурсів пересічного домогосподарства, доходи від особистого підсобного господарства та від самозаготівель – дев’яту частину. Частка допомог від родичів та інших осіб (грошова допомога та грошова оцінка допомоги продовольчими товарами) склала 7%. Залишалася низькою частка доходів від підприємницької діяльності та самозайнятості – 4% (додаток 6).
Значні розбіжності мали структури формування сукупних ресурсів міських та сільських домогосподарств.
Майже три п’ятих сукупних ресурсів міських домогосподарств становили доходи від зайнятості (їх частка в порівнянні з I кварталом минулого року зменшилася на 0,3 в.п.), 24% – пенсії, стипендії та соціальні допомоги, надані готівкою (у січні–березні 2005р. – 22%), 3% – доходи від особистого підсобного господарства (залишилися на рівні I кварталу 2005р.).
У формуванні сукупних ресурсів сільських домогосподарств відбулися позитивні структурні зрушення: частка доходів від зайнятості склала найбільшу частину сукупних ресурсів (30%). Суттєвим джерелом надходжень продовжували залишатися пенсії, стипендії та соціальні допомоги, надані готівкою, частка яких у порівнянні з січнем–березнем 2005р. не змінилася і склала 28%. Частка доходів від особистого підсобного господарства та від самозаготівель у цій групі домогосподарств зменшилася на 1,5 в.п. і склала 29%.
У домогосподарствах з дітьми 58% ресурсів формували доходи від зайнятості (у січні–березні 2005р. – 60%), шосту частину – пенсії, стипендії, соціальні допомоги, частка яких у порівнянні з відповідним періодом минулого року зросла на 1,4 в.п. Частка доходів від особистого підсобного господарства та від самозаготівель зменшилася на 0,8 в.п. і склала дев’яту частину сукупних ресурсів.
У домогосподарствах без дітей 43%
ресурсів складали доходи
від зайнятості (у січні–березні 2005р. – 42%), пенсії, стипендії, соціальні
допомоги – 35% (34%), доходи від особистого підсобного господарства та від
самозаготівель, як і у січні–березні 2005р. – 11%.
У структурі сукупних ресурсів найменш забезпечених домогос-подарств першого дециля частки пенсій, стипендій, соціальних допомог, наданих готівкою, вартості спожитої продукції, отриманої з особистого підсобного господарства та від самозаготівель, були більшими, ніж у заможних домогосподарствах останнього дециля (додаток 7).
У домогосподарствах із середньодушовими сукупними витратами нижче прожиткового мінімуму 29% ресурсів формувалося за рахунок пенсій, стипендій та соціальних допомог, наданих готівкою. Восьму частину їх ресурсів становили доходи від особистого підсобного господарства та від самозаготівель.
Частка пільг та субсидій на оплату житла, комунальних продуктів та послуг (готівкою та безготівкових) у сукупних ресурсах домогосподарств із середньодушовими сукупними витратами у місяць нижче прожиткового мінімуму склала 0,6%, першого та останнього децилів – відповідно 0,5% та 0,4%. Однак, суми цих пільг та субсидій, отриманих у середньому одним домогосподарством з витратами нижче прожиткового мінімуму та з групи 10% найменш забезпечених, були відповідно в 1,4 та в 2,1 раза нижче, ніж у групі заможного населення.
Пільги на оплату послуг транспорту, зв’язку, санаторно-курортних путівок, на купівлю ліків, лікування, зубопротезування становили у сукупних ресурсах домогосподарств з середньодушовими сукупними витратами у місяць нижче прожиткового мінімуму 0,3%, першого дециля – відповідно 0,1%, а серед найбільш заможних домогосподарств останнього дециля – 0,6%. Вартість цих пільг, отриманих одним заможним домогосподарством, перевищувала відповідні показники серед домогосподарств із середньодушовими сукупними витратами у місяць нижче прожиткового мінімуму та найменш забезпечених домогосподарств відповідно в 4,9 та 10,3 раза.