|
|
Соціально-економічне становище України за січень–листопад 2021 року
(у цьому повідомленні дані наведені без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м.Севастополя та частини тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях)
Населення
Чисельність наявного населення в Україні, за оцінкою, на 1 листопада 2021р. становила 41270,9 тис. осіб.
Загальне скорочення чисельності населення в січні–жовтні 2021р. склало 317,4 тис. осіб. При цьому природне скорочення становило 332,9 тис. осіб (на 94,5 тис. осіб більше, ніж за відповідний період 2020р.), міграційний приріст – 15,5 тис. осіб (на 8,6 тис. осіб більше).
Кількість живонароджених у січні–жовтні 2021р. становила 229,2 тис. осіб, померлих – 562,1 тис. осіб.
Ринок праці
За результатами обстеження робочої сили кількість робочої сили віком 15 років і старше за 9 місяців 2021р. становила 17,5 млн. осіб, з них у віці 15–70 років – 17,4 млн. осіб, що на 1,4% менше, ніж за 9 місяців 2020р.
У складі робочої сили серед осіб віком 15 років і старше 90,4% належали до зайнятих осіб, а решта 9,6%, відповідно до методології Міжнародної організації праці (МОП), класифікувалися як безробітні. Більше половини робочої сили складали чоловіки та майже третину – молодь у віці 15–34 роки.
Кількість зайнятого населення віком 15 років і старше за 9 місяців 2021р. становила 15,8 млн. осіб, а серед осіб віком 15–70 років – 15,7 млн. осіб. Порівняно з 9 місяцями 2020р. кількість зайнятого населення у віці 15–70 років зменшилася на 286,3 тис. осіб, або на 1,8%.
За 9 місяців 2021р. рівень зайнятості населення у віці 15 років і старше становив 49,6% населення відповідного віку, у осіб віком 15–70 років – 56,0%. Серед осіб віком 15–70 років цей показник був вищим у чоловіків та мешканців міської місцевості.
Кількість безробітного населення віком 15 років і старше та у віці 15–70 років, відповідно до методології МОП, становила по 1,7 млн. осіб.
За 9 місяців 2021р. рівень безробіття населення (за методологією МОП) у віці 15 років і старше становив 9,6%, а у віці 15–70 років – 9,7% робочої сили відповідного віку.
Серед осіб віком 15–70 років цей показник був вищий у жінок порівняно з чоловіками (10,0% проти 9,4%) та в сільських жителів, ніж у мешканців міської місцевості (10,4% проти 9,3%). Найвищий рівень безробіття населення (за методологією МОП) спостерігався в молоді віком 15–24 роки (18,8%), а найнижчий – у осіб віком 30–34 роки (8,5%) та осіб віком 60 років і старше (0,3%).
Кількість осіб, які не входять до складу робочої сили віком 15 років і старше, за 9 місяців 2021р. становила 14,4 млн. осіб, що на 0,2% більше, ніж за 9 місяців 2020р. Серед зазначеної категорії населення майже дві третини (65,5%) складали пенсіонери, кожен шостий був студентом (учнем денної форми навчання) або виконував домашні (сімейні) обов’язки.
Доходи населення
У січні–листопаді 2021р. середньомісячна заробітна плата (номінальна) штатних працівників підприємств, установ, організацій (із кількістю працюючих 10 осіб і більше) становила 13705 грн і порівняно з відповідним періодом 2020р. збільшилася на 20,7%.
До видів економічної діяльності з найвищою середньомісячною заробітною платою належали працівники державного управління й оборони; обов’язкового соціального страхування, професійної, наукової та технічної діяльності, фінансових та страхових установ, сфери інформацій та телекомунікацій, а також авіаційного транспорту; серед промисловості – працівники підприємств із виробництва коксу та продуктів нафтоперероблення, із постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря, добувної промисловості і розроблення кар’єрів, із виробництва основних фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів, де середньомісячна заробітна плата перевищила середній показник по економіці в 1,3–2,0 раза.
Найнижча середньомісячна заробітна плата спостерігалася на підприємствах поштової та кур’єрської діяльності, тимчасового розміщування й організації харчування, текстильного виробництва, виробництва одягу, шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів, функціювання бібліотек, архівів, музеїв та інших закладів культури і не перевищувала 74,4% від середнього показника по економіці.
Середньомісячна заробітна плата в усіх регіонах була вище мінімальної, разом з тим лише у трьох із них вона перевищила середній рівень по Україні: м.Київ – 19994 грн, Донецька область – 14645 грн, Київська – 14007 грн. Найнижчий рівень середньомісячної заробітної плати, який не перевищував 81,5% від середнього по економіці, спостерігався в Чернівецькій, Кіровоградській, Херсонській, Чернігівській та Волинській областях.
Індекс реальної заробітної плати в січні–листопаді 2021р. порівняно з відповідним періодом 2020р. становив 110,3%.
Заборгованість із виплати заробітної плати в січні–листопаді 2021р. збільшилася на 51,0%, або на 1331,2 млн.грн, і на 1 грудня 2021р. становила 3942,8 млн.грн, що дорівнює 3,8% фонду оплати праці, нарахованого за листопад 2021р.
Суттєве збільшення заборгованості з виплати заробітної плати в січні–листопаді 2021р. спостерігалося на підприємствах із добування кам’яного та бурого вугілля (на 509,9 млн.грн), виробництва автотранспортних засобів, причепів і напівпричепів та інших транспортних засобів (на 143,9 млн.грн), охороні здоров’я та наданні соціальної допомоги (на 98,9 млн.грн).
Збільшення заборгованості з виплати заробітної плати в січні–листопаді 2021р. спостерігалось у 24 регіонах, а найсуттєвіше – у Донецькій (на 298,4 млн.грн), Львівській (на 213,7 млн.грн), Дніпропетровській (на 186,6 млн.грн) областях та м.Києві (на 219,1 млн.грн).
Кількість працівників, яким не виплачено заробітну плату, зменшилась на 5,4% і на 1 грудня 2021р. становила 153,1 тис. осіб, або 2,2% від середньооблікової кількості штатних працівників. Кожному із зазначених працівників не було виплачено в середньому 25,8 тис. грн, що в 1,8 раза перевищує середню заробітну плату за листопад 2021р.
Ціни
Індекс споживчих цін (індекс інфляції) у січні–листопаді 2021р. становив 109,4% (у відповідному періоді 2020р. – 104,1%).
Ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 11,4% і найбільше (на 40,7% та 31,4%) – на соняшникову олію та цукор. На 16,8–8,2% зросли ціни на продукти переробки зернових, хліб, сало, м’ясо та м’ясопродукти, масло, рис, молочні продукти, макаронні вироби, рибу та продукти з риби, яйця. Водночас на 6,5% подешевшали фрукти.
Ціни (тарифи) на житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива зросли на 9,9%, що пов’язано з підвищенням тарифів на електроенергію на 26,5%, каналізацію – на 18,6%, природний газ – на 16,3%, водопостачання – на 11,8%.
Зростання цін у сфері охорони здоров’я на 5,6% відбулося за рахунок подорожчання амбулаторних послуг та послуг лікарень на 10,1%.
Ціни на транспорт зросли на 11,3% передусім через подорожчання палива та мастил на 30,4% і транспортних послуг на 15,8%.
Індекс цін виробників промислової продукції у січні–листопаді 2021р. становив 157,9% (у відповідному періоді 2020р. – 112,5%).
У постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря ціни зросли більше ніж у 2,7 раза, добувній промисловості і розробленні кар’єрів – на 50,8%, переробній промисловості – на 26,0%.
Індекс цін у будівництві в січні–жовтні 2021р. становив 117,7% (у відповідному періоді 2020р. – 107,8%).
У будівництві будівель зафіксовано зростання цін на 16,6%, інженерних споруд – на 19,1%.
Діяльність підприємств
Фінансовий результат до оподаткування великих та середніх підприємств (крім сільськогосподарських підприємств) за 9 місяців 2021р. є позитивним і становить 587,0 млрд.грн прибутків, що у 6,3 раза більше, ніж за аналогічний період 2020р.
Прибутковими підприємствами, питома вага яких у загальній кількості становила 77,1%, отримано 702,0 млрд.грн прибутку, що в 1,7 раза більше, ніж за 9 місяців 2020р.
Питома вага збиткових підприємств порівняно з відповідним періодом 2020р. зменшилась на 11,9 в.п. і становила 22,9%. Цими підприємствами допущено 115,0 млрд.грн збитку, що проти аналогічного періоду 2020р. менше у 2,8 раза.
Найбільша питома вага збиткових підприємств спостерігалась у транспорті, складському господарстві, поштовій та кур’єрській діяльності та у сфері тимчасового розміщування й організації харчування (по 39,6%).
Промисловість
У січні–листопаді 2021р. порівняно із січнем–листопадом 2020р. індекс промислової продукції становив 101,3%.
У добувній промисловості і розробленні кар’єрів виробництво продукції збільшилося на 1,1%, у т.ч. у добуванні кам’яного та бурого вугілля – на 3,0%, металевих руд – на 3,2%, інших корисних копалин та розробленні кар’єрів – на 21,5%. Водночас у добуванні сирої нафти та природного газу спостерігалося зменшення виробництва продукції на 2,6%. За 11 місяців 2021р. видобуто 17,7 млрд.м³ природного газу, 1,5 млн.т сирої нафти, випущено (видобуто) 49,1 млн.т руди та концентратів залізних агломерованих, 20,9 млн.т кам’яного вугілля.
У переробній промисловості індекс промислової продукції становив 101,5%.
На підприємствах із виробництва харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів виробництво продукції зменшилося на 7,5%, у т.ч. у виробництві олії та тваринних жирів – на 23,1%, молочних продуктів – на 7,5%, продуктів борошномельно-круп’яної промисловості, крохмалів та крохмальних продуктів – на 2,0%, напоїв – на 0,4%, тютюнових виробів – на 12,3%. Разом із цим у виробництві м’яса та м’ясних продуктів спостерігалося зростання виробництва продукції на 2,3%, хліба, хлібобулочних і борошняних виробів – на 1,4%, какао, шоколаду та цукрових кондитерських виробів – на 1,6%, цукру – на 29,8%, переробленні та консервуванні фруктів і овочів – на 9,4%. За січень–листопад 2021р. вироблено 30,1 тис.т яловичини і телятини, свіжої чи охолодженої - туш, напівтуш, четвертин необвалених, 206,0 тис.т свинини свіжої чи охолодженої - туш, напівтуш (уключаючи оброблені сіллю чи консервантами для тимчасового зберігання), 320,6 тис.т м’яса курей, курчат, свіжого чи охолодженого - частин тушок, 217,8 тис.т виробів ковбасних та подібних продуктів з м’яса, субпродуктів чи крові тварин та подібних виробів і харчових продуктів на їхній основі (крім виробів ковбасних з печінки та страв готових), 26,4 тис.т овочів (крім картоплі), фруктів, горіхів, грибів та частин рослин їстівних інших, приготовлених чи консервованих з додаванням оцту чи оцтової кислоти, 4,0 млн.т олій соняшникової та сафролової та їх фракцій, нерафінованих (крім хімічно модифікованих), 419,5 тис.т молока та вершків незгущених й без додавання цукру чи інших підсолоджувальних речовин жирністю більше 1%, але не більше 6%, у первинних пакуваннях об’ємом нетто не більше 2 л, 65,2 тис.т масла вершкового жирністю не більше 85%, 80,0 тис.т сиру свіжого неферментованого (недозрілого і невитриманого; уключаючи сир із молочної сироватки та кисломолочний сир), 64,8 тис.т сиру тертого, порошкового, голубого та іншого неплавленого, 67,1 тис.т цукерок шоколадних (крім цукерок із вмістом алкоголю, шоколаду в брикетах, пластинах чи плитках), 45,5 млн.л чист. спирту горілки з вмістом спирту не більше 45,4%, 157,4 млн.дал пива солодового (крім пива безалкогольного і пива з вмістом алкоголю не більше 0,5%), 83,2 млн.дал води натуральної мінеральної газованої, 53,3 млрд.шт сигарет, які містять тютюн або суміші тютюну із замінниками тютюну.
У текстильному виробництві, виробництві одягу, шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів індекс промислової продукції становив 101,9%, у т.ч. у текстильному виробництві – 115,0%, виробництві одягу – 88,3%, шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів – 110,6%. З початку 2021р. вироблено 58,9 млн.м2 тканин з ниток синтетичних та штучних комплексних високої міцності та з ниток стрічкових чи подібних, 1,1 млн. жіночих та дівчачих суконь трикотажних машинного або ручного вʼязання, 103,1 тис. чоловічих та хлопчачих костюмів та комплектів (крім трикотажних), 418,8 тис. чоловічих та хлопчачих піджаків та блейзерів (крім трикотажних), 447,0 тис. жіночих та дівчачих жакетів та блейзерів (крім трикотажних), 55,6 млн. пар панчішно-шкарпеткових виробів інших (уключаючи шкарпетки).
У виготовленні виробів з деревини, виробництві паперу та поліграфічній діяльності виробництво продукції зросло на 5,7%, у т.ч. у виробництві паперу та паперових виробів – на 3,3%, поліграфічній діяльності, тиражуванні записаної інформації – на 1,0%, в обробленні деревини та виготовленні виробів з деревини та корка – на 14,0%.
На підприємствах із виробництва коксу та продуктів нафтоперероблення спостерігалося збільшення виробництва продукції на 7,0%.
У виробництві хімічних речовин і хімічної продукції індекс промислової продукції становив 100,5%, у т.ч. у виробництві основної хімічної продукції, добрив і азотних сполук, пластмас і синтетичного каучуку в первинних формах – 96,4%, фарб, лаків і подібної продукції, друкарської фарби та мастик – 89,5%, мила та мийних засобів, засобів для чищення та полірування, парфумних та косметичних засобів – 99,2%. За 11 місяців 2021р. виготовлено 5,5 млн.дал спирту етилового неденатурованого із вмістом спирту не менше 80 об. %, 37,3 тис.т фарб та лаків, уключаючи емалі та політури, на основі складних поліефірів, диспергованих чи розчинених у летких органічних розчинниках (крім тих, які з вмістом розчинника більше 50% маси розчину), 7,4 тис.т мила та речовин поверхнево-активних органічних у брусках та подібних формах (крім для туалетних цілей), 173,0 тис.т розфасованих для роздрібної торгівлі засобів мийних та для чищення, які містять або не містять мило, уключаючи допоміжні засоби для миття, 5,6 тис.т засобів косметичних для макіяжу чи догляду за шкірою.
У виробництві основних фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів виробництво продукції скоротилося на 1,6%.
На підприємствах із виробництва гумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої мінеральної продукції індекс промислової продукції становив 108,5%, у т.ч. у виробництві гумових і пластмасових виробів – 103,3%, іншої неметалевої мінеральної продукції – 111,7%.
У металургійному виробництві, виробництві готових металевих виробів, крім машин і устатковання, індекс промислової продукції становив 105,5%, у т.ч. у виробництві чавуну, сталі та феросплавів – 106,3%, труб, порожнистих профілів і фітингів зі сталі – 113,8%, іншої продукції первинного оброблення сталі – 108,8%, дорогоцінних та інших кольорових металів – 95,1%, готових металевих виробів – 102,6%. З початку 2021р. виплавлено 19,1 млн.т чавуну переробного і дзеркального у чушках, болванках чи формах первинних інших, вироблено 9,7 млн.т напівфабрикатів зі сталі нелегованої плоских, 1,0 млн.т зливків, форм первинних інших, напівфабрикатів для виробництва труб безшовних, зі сталі легованої (крім неіржавної), 128,0 тис.т труб і трубок, зварних, круглого поперечного перерізу, гарячого або холодного формування, із зовнішнім діаметром не більше 406,4 мм, зі сталі іншої, крім неіржавної, 153,0 тис.т листів профільованих (ребристих) холоднодеформованих, зі сталі нелегованої.
У машинобудуванні виробництво продукції зросло на 8,0%, у т.ч. у виробництві комп’ютерів, електронної та оптичної продукції – на 7,5%, електричного устатковання – на 22,4%, машин і устатковання загального призначення – на 1,4%, для сільського та лісового господарства – на 28,4%, добувної промисловості та будівництва – на 13,9%, у виробництві інших машин і устатковання загального призначення – на 12,3%, автотранспортних засобів, причепів і напівпричепів – на 28,8%. Поряд із цим у виробництві машин і устатковання для металургії спостерігалося скорочення виробництва продукції на 29,9%, залізничних локомотивів і рухомого складу – на 4,9%. За січень–листопад 2021р. вироблено 1,1 тис. тракторів з потужністю двигуна більше 59 кВт, 2,8 тис. машин для очищення, сортування або калібрування насіння, зерна або культур бобових сушених, 822 засоби автотранспортні для перевезення 10 і більше осіб, 13,6 тис. причепів та напівпричепів інших, 2,0 тис. вагонів вантажних та вагонів-платформ, залізничних або трамвайних, несамохідних.
У постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря виробництво продукції збільшилося на 0,9%. За 11 місяців 2021р. вироблено 135,1 млрд.кВт·год електроенергії, у т.ч. тепловими та атомними електростанціями відповідно 43,3 млрд.кВт·год і 77,0 млрд.кВт·год.
Сільське господарство
Індекс сільськогосподарської продукції в січні–листопаді 2021р. порівняно із відповідним періодом 2020р. становив 116,7%, у т.ч. у підприємствах – 122,5%, у господарствах населення – 106,3%. Індекс продукції рослинництва становив 122,7%, продукції тваринництва – 95,3%.
Станом на 1 грудня 2021р. зібрана площа культур зернових та зернобобових становила 15,4 млн.га (96,5% площ, посіяних під урожай 2021р.), що на 4,2% більше, ніж на початок грудня 2020р. Обсяг виробництва (валовий збір) культур зернових та зернобобових становив 84,6 млн.т (у початково оприбуткованій масі), що на 33,5% більше, ніж було одержано на початок грудня 2020р.; у середньому з 1 га зібраної площі одержано по 55,0 ц зерна (на 28,2% більше).
Порівняно з початком грудня 2020р. більшим було виробництво соняшнику (16,4 млн.т) – на 25,1%, сої (3,4 млн.т) – на 23,5%, буряку цукрового фабричного (9,8 млн.т) – на 19,1%, ріпаку (3,0 млн.т) – на 14,4%. Виробництво картоплі (21,3 млн.т) збільшилося на 2,1%, культур овочевих (9,9 млн.т) – на 2,7%, культур плодових та ягідних (2,1 млн.т) – на 6,2%, але скоротилося виробництво винограду (235 тис.т) на 12,6%.
За січень–листопад 2021р. у господарствах усіх категорій жива маса сільськогосподарських тварин, які були реалізовані на забій, становила 3,0 млн.т, що на 1,7% менше порівняно із відповідним періодом 2020р., виробництво (валовий надій) молока становило 8,2 млн.т (на 5,8% менше), виробництво яєць від птиці свійської – 13,1 млрд.шт (на 13,5% менше).
Станом на 1 грудня 2021р. загальна кількість великої рогатої худоби становила 2,9 млн. голів (на 6,9% менше, ніж на 1 грудня 2020р.), у т.ч. корів – 1,6 млн (на 6,8% менше), свиней – 5,8 млн (на 4,7% менше), овець і кіз – 1,2 млн (на 5,9% менше), птиці свійської – 217,6 млн. голів (на 0,6% менше).
Індекс цін продукції сільського господарства, реалізованої підприємствами, що її виробляють, за січень–листопад 2021р. порівняно із січнем–листопадом 2020р. становив 139,5%, у т.ч. продукції рослинництва – 141,8%, продукції тваринництва – 121,5%. У листопаді 2021р. порівняно із жовтнем 2021р. індекс цін продукції сільського господарства, реалізованої підприємствами, становив 104,4%, у т.ч. продукції рослинництва – 105,6%, продукції тваринництва – 97,3%.
На 1 грудня 2021р. маса зерна культур зернових і зернобобових у наявності в підприємств, які займаються їхнім зберіганням та переробленням, та підприємств, які їх вирощують, становила 33,4 млн.т (на 44,4% більше проти 1 грудня 2020р.), у т.ч. 10,1 млн.т пшениці, 20,6 млн.т кукурудзи, 1,7 млн.т ячменю; маса насіння соняшнику – 8,2 млн.т (на 26,6% більше, ніж на 1 грудня 2020р.).
Будівництво
У січні–листопаді 2021р. підприємствами країни вироблено будівельної продукції (виконано будівельних робіт) на суму 198,8 млрд.грн. Індекс будівельної продукції в січні–листопаді 2021р. порівняно із січнем–листопадом 2020р. становив 100,3%.
Обсяги виробленої будівельної продукції з будівництва будівель зросли на 6,4% (житлових – на 17,9%), водночас спостерігалось зменшення обсягів з будівництва інженерних споруд на 4,2%, нежитлових будівель – на 0,1%.
Нове будівництво склало 32,3% від загального обсягу виробленої будівельної продукції, ремонт (капітальний та поточний) – 42,6%, реконструкція та технічне переоcнащення – 25,1%.
Підприємствами шести регіонів країни (м.Києва, Одеської, Дніпропетровської, Харківської, Київської та Львівської областей) виконано 65,9% загального обсягу будівництва.
Транспорт
У січні–листопаді 2021р. вантажообіг підприємств транспорту становив 264,0 млрд.ткм, або 100,0% від обсягу січня–листопада 2020р. Підприємствами транспорту перевезено 566,1 млн.т вантажів, що на 3,6% більше, ніж у січні–листопаді 2020р.
Залізничним транспортом у січні–листопаді 2021р. перевезено 287,0 млн.т вантажів, що на 2,9% більше, ніж у відповідному періоді 2020р. Перевезення хімічних і мінеральних добрив збільшилося на 22,3%, цементу – на 11,7%, брухту чорних металів – на 10,2%, будівельних матеріалів – на 9,4%, коксу – на 8,7%, лісових вантажів – на 8,3%, нафти і нафтопродуктів – на 6,5%, чорних металів – на 6,3%, кам’яного вугілля – на 4,9%. Разом із цим перевезення зерна та продуктів перемелу знизилося на 6,4%, залізної та марганцевої руди – на 2,8%.
Підприємствами автомобільного транспорту (з урахуванням перевезень фізичними особами-підприємцями) у січні–листопаді 2021р. виконано вантажообіг в обсязі 42,4 млрд.ткм, який збільшився на 9,6% порівняно з відповідним періодом 2020р., та перевезено 204,0 млн.т вантажів, що на 16,9% більше, ніж у січні–листопаді 2020р.
Водним транспортом у січні–листопаді 2021р. перевезено вантажів у обсязі 4,9 млн.т, що на 5,7% менше, ніж у січні–листопаді 2020р.
У січні–листопаді 2021р. порівняно із січнем–листопадом 2020р. обсяги перекачки вантажів трубопровідним транспортом зменшилися на 20,3%.
Вантажообіг авіаційного транспорту в січні–листопаді 2021р. становив 301,3 млн.ткм, що на 9,3% більше, ніж у відповідному періоді 2020р. Авіаційним транспортом перевезено 74,4 тис.т вантажів, що на 4,8% менше, ніж у січні–листопаді 2020р.
У січні–листопаді 2021р. пасажирообіг підприємств транспорту становив 57,4 млрд.пас.км, або 127,5% від обсягу січня–листопада 2020р. Послугами пасажирського транспорту скористалися 2427,6 млн. пасажирів, що на 3,5% більше, ніж у відповідному періоді 2020р.
Перевезення пасажирів залізничним транспортом (з урахуванням перевезень міською електричкою) порівняно із січнем–листопадом 2020р. збільшилося на 19,6%. Послугами автомобільного транспорту (з урахуванням перевезень фізичними особами-підприємцями) скористалися 999,4 млн. пасажирів, що на 0,8% більше, ніж у відповідному періоді 2020р. Авіаційним транспортом перевезено 8,7 млн. пасажирів, що на 92,3% більше, ніж у січні–листопаді 2020р. Міським електротранспортом перевезено 1344,0 млн. пасажирів, що на 4,5% більше, ніж у відповідному періоді 2020р.
Внутрішня торгівля
Оптовий товарооборот підприємств оптової торгівлі (юридичних осіб) у січні–листопаді 2021р. становив 3005,7 млрд.грн. Порівняно із січнем–листопадом 2020р. його фізичний обсяг знизився на 7,0%.
Оборот роздрібної торгівлі, який уключає дані щодо роздрібного товарообороту підприємств (юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), основним видом економічної діяльності яких є роздрібна торгівля, у січні–листопаді 2021р. становив 1289,7 млрд.грн, що на 11,2% більше від обсягу січня–листопада 2020р. У листопаді 2021р. порівняно з листопадом 2020р. оборот зріс на 5,8%, проти жовтня 2021р. – на 0,1%.
Роздрібний товарооборот підприємств роздрібної торгівлі (юридичних осіб) у січні–листопаді 2021р. становив 933,4 млрд.грн, що на 11,4% більше від обсягу січня–листопада 2020р. У листопаді 2021р. роздрібний товарооборот становив 92,5 млрд.грн і проти листопада 2020р. зріс на 6,4%, проти жовтня 2021р. – на 0,1%.
Зовнішня торгівля товарами
У січні–жовтні 2021р. експорт товарів становив 54468,9 млн.дол. США, імпорт товарів – 57034,3 млн.дол. Порівняно із січнем–жовтнем 2020р. експорт товарів збільшився на 37,5% (на 14855,2 млн.дол.), імпорт товарів – на 32,1% (на 13873,3 млн.дол.). Негативне сальдо склало 2565,4 млн.дол. (у січні–жовтні 2020р. також негативне – 3547,3 млн.дол.).
Експорт товарів до країн Європейського Союзу (ЄС) порівняно із січнем–жовтнем 2020р. збільшився на 52,7% та становив 21959,6 млн.дол., або 40,3% від його загального обсягу.
Найбільшу питому вагу в експорті товарів до країн ЄС мали: продукти агропромислового комплексу та харчової промисловості – 26,6% від загального його обсягу, недорогоцінні метали та вироби з них – 24,9%, мінеральні продукти – 15,5%, механічні та електричні машини – 12,0%.
Серед країн-членів ЄС найбільше експортувалися товари до Польщі, Італії, Німеччини та Нідерландів, серед інших країн світу – до Китаю, Туреччини, Російської Федерації, Індії та Єгипту.
Порівняно із січнем–жовтнем 2020р. серед найбільших країн-партнерів експорт товарів збільшився до Чехії на 87,9%, Італії – на 86,1%, Туреччини – на 71,1%, Польщі – на 68,1%, США – на 67,2%, Румунії – на 47,1%, Німеччини – на 40,1%, Угорщини – на 28,0%, Нідерландів – на 23,6%, Російської Федерації – на 21,3%, Китаю – на 20,1%, Індії – на 18,9%, водночас зменшився до Саудівської Аравії на 10,7%.
Імпорт товарів із країн ЄС проти січня–жовтня 2020р. збільшився на 25,2% і становив 23096,9 млн.дол., або 40,5% від його загального обсягу.
Найбільшу питому вагу в імпорті товарів із країн ЄС мали: механічні та електричні машини – 20,7%, продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості – 18,1%, продукти агропромислового комплексу та харчової промисловості – 12,9%, засоби наземного транспорту, літальні апарати, плавучі засоби – 12,3%, мінеральні продукти – 10,9%, полімерні матеріали, пластмаси та вироби з них – 7,8%.
Серед країн ЄС найбільші імпортні поставки товарів надходили з Німеччини, Польщі, Італії та Франції, серед інших країн світу – з Китаю, Російської Федерації, Білорусі, США, Туреччини та Швейцарії.
Порівняно із січнем–жовтнем 2020р. імпорт товарів збільшився зі Швейцарії у 2,5 раза, Білорусі – на 58,6%, Литви – на 52,2%, Чехії – на 48,7%, Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії – на 48,3%, Туреччини – на 34,7%, Китаю – на 29,5%, Італії – на 24,5%, Російської Федерації та Франції – на 24,0%, Японії – на 19,6%, Польщі – на 19,3%, Угорщини – на 19,1%, Німеччини – на 17,5% та США – на 8,3%, зменшився зі Словаччини на 17,9%.
Основу товарної структури експорту складали недорогоцінні метали та вироби з них, продукти рослинного походження, мінеральні продукти, жири та олії тваринного або рослинного походження, механічні та електричні машини, готові харчові продукти, продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості й деревина і вироби з деревини.
Порівняно із січнем–жовтнем 2020р. у структурі експорту товарів збільшилась питома вага чорних металів, руд, шлаку і золи, насiння і плодів олійних рослин. Натомість зменшилась питома вага зернових культур, жирів та олії тваринного або рослинного походження, електричних та механічних машин, залишків і відходів харчової промисловості.
Основу товарної структури імпорту складали механічні та електричні машини, мінеральні продукти, продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості, засоби наземного транспорту, літальні апарати, плавучі засоби, полімерні матеріали, пластмаси та вироби з них, недорогоцінні метали та вироби з них, готові харчові продукти, текстильні матеріали та текстильні вироби й продукти рослинного походження.
Порівняно із січнем–жовтнем 2020р. у структурі імпорту товарів збільшилась питома вага палива мінерального; нафти та продуктів її перегонки, пластмас, полімерних матеріалів. Зменшилась питома вага електричних машин, фармацевтичної продукції.
Державна служба статистики України
![]()
|
© Держстат України, 1998-2022 Дата останньої модифікації: 13.01.2022 |
Контент доступний за ліцензією |