Думка автора

Коментарі Держкомстату

1. Неповнота збірника

На жаль, у щорічнику відсутні такі показники, як “дебіторська і кредиторська заборгованість” в абсолютній величині (млрд. грн.), а наведена лише їх структура (у цілому по Україні та за регіонами, табл. 3.11, 3.12). У сучасних умовах це чи не найважливіші показники, що характеризують невирішені проблеми в управлінні національною економікою.

Далі, в СЩУ-2005 показник “рентабельність операційної діяльності” подається тільки по промисловості (табл. 3.6), де він обчислюються як відношення фінансового результату до витрат. Водночас цей показник відсутній за іншими галузями народного господарства. Щоправда, є показник “операційні витрати на одиницю реалізованої продукції” по всіх галузях народного господарства (табл. 6.8) і на його основі можна приблизно розрахувати рентабельність. Проте її величину все ж таки потрібно знати не приблизно, а точно. Надалі варто наводити рентабельність не тільки щодо собівартості, але й щодо активів. Так роблять, наприклад, у Білорусі та Росії. На думку автора, досвід зазначених країн у цьому аспекті доцільно взяти до уваги. Також у збірнику немає даних про надходження до бюджету коштів від приватизації та дивідендів від державних підприємств. А це важливо з погляду відображення як досягнень і проблем приватизації, так і джерел покриття дефіциту державного бюджету.

Пропозиції щодо вміщення у щорічнику показників про обсяги дебіторської та кредиторської заборгованості як у відносних, так і в абсолютних значеннях, а також даних щодо рентабельності операційної діяльності за видами економічної діяльності будуть враховані при підготовці "Статистичного щорічника України за 2006 рік".

Показник "рентабельність активів" Держкомстатом у даний час не розробляється, його подання у щорічнику можливе лише після розробки відповідної методології розрахунку.

Інформація про фактичні надходження до бюджету коштів від приватизації державних підприємств є адміністративними даними Фонду державного майна України й оприлюднюється в його офіційних виданнях. Одночасно звертаємо увагу, що у зв’язку з переведенням державних статистичних спостережень з питань приватизації до відомчої звітності Фонду державного майна України статистичну інформацію щодо очікуваного надходження коштів від реформування власності об’єктів державної та комунальної власності останній раз було вміщено в "Статистичному щорічнику України за 2005 рік" (табл. 14.42-14.44). 

Щодо відсутності даних про надходження до бюджету коштів від приватизації та джерел покриття дефіциту державного бюджету слід зазначити, що відповідно до статті 28 "Доступність інформації про бюджет" Бюджетного кодексу України оприлюднення інформації щодо виконання Державного бюджету України забезпечує Міністерство фінансів України. Держкомстат наводить лише основні статті доходів та видатків бюджетів, які отримує від Міністерства фінансів України, і не має можливості забезпечувати публікацію зазначених у статті бюджетних даних.

2. Непорівнюваність в окремих випадках номенклатури показників

Наприклад, у розділі “Національні рахунки” (“НР”) в табл. 2.2. наводяться значення показника “оплата праці найманих працівників” майже 200 млрд. грн., а в розділі “Доходи та витрати населення” (“ДВН”) в табл. 18.1 зарплата дорівнює 158 млрд. грн. З коментарів до цих розділів важко визначити, чим вказані показники відрізняються один від одного. Так, у розділі “НР” зазначено, що зарплата включає фактичні й умовні внески на соцстрахування, а в розділі “ДВН” – що вона включає внески на обов’язкове соцстрахування. Тому різниця є незрозумілою. Крім того, в першому випадку йдеться про найманих працівників, а про яких працівників йдеться в другому випадку – невідомо, бо коментарі в щорічнику відсутні.

Певна частина показників відповідають кінцю періоду, що розглядається, водночас є декілька показників (наприклад, величина середньої місячної пенсії, табл. 18.12), що наводяться на початок року.

Номенклатура товарної структури експорту й імпорту (табл. 11.3) істотно відрізняється від переліку видів економічної діяльності (за КВЕД). Зокрема, по промисловості в табл. 11.3 є позиція “готові харчові продукти”, а в табл. 7.4 і 7.5 аналогічна позиція має дещо іншу назву “харчова промисловість і перероблення сільськогосподарських продуктів”. На думку автора, номенклатуру продуктів варто узгодити, хоча це зробити не так просто.

Щодо порівнянності показників у розділі "Національні рахунки" в табл. 2.2 "оплата праці найманих працівників" і в розділі "Доходи та витрати населення" в табл. 18.1 "заробітна плата" повідомляємо, що згідно з методологічними принципами міжнародного стандарту Системи національних рахунків 1993 року щодо визначення доходів сектору домашніх господарств до показника "оплата праці найманих працівників", крім "заробітної плати", включаються нараховані на її обсяг фактичні й умовні внески на соцстрахування. При цьому ця "заробітна плата" є складовою частиною ВВП за доходами і, на відміну від відповідної статті розділу щорічника "Доходи та витрати населення", не враховує заробіток, одержаний населенням із-за кордону.

Інформація щодо обсягів експорту-імпорту товарів формується на основі даних вантажних митних декларацій (ВМД) і звітів підприємств та організацій по товарах, що не проходять митного декларування. У зовнішній торгівлі товарами розробка даних здійснюється за Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності – УКТЗЕД (додаток до Закону України "Про митний тариф України" від 5 квітня 2001 року № 2371-ІІІ), яка побудована на базі шестизначної Гармонізованої системи опису та кодування товарів (ГС) та восьмизначної Комбінованої номенклатури Європейського Економічного Співтовариства (КНЄЕС) і є деталізованою номенклатурою ГС для країн ЄЕС. Зазначена класифікація є основою системи заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності держави. Ведення УКТЗЕД та внесення до неї будь-яких змін здійснює Державна митна служба України.

Система обліку експорту-імпорту товарів в Україні відповідає Методологічним рекомендаціям "Статистика міжнародної торгівлі товарами: концепції та визначення" (СМТТ-2), розробленим Статистичним відділом ООН (1998 р.), і застосовується у більшості країн світу. Розробка обсягів експорту-імпорту товарів за видами економічної діяльності  (за КВЕД) не проводиться.

3. Певна надмірність інформації за окремими показниками

У багатьох таблицях поряд з абсолютними значеннями показників наводяться відповідні відсоткові значення. Наприклад, це табл. 14.22 “Кількість малих підприємств за регіонами”, табл. 12.3 “Товарна структура оптового товарообороту” тощо.

У ряді таблиць є розрахунок показників на 10 тис. населення. Наприклад, у табл. 21.3 “Кількість лікарів усіх спеціальностей за регіонами” в розділі “Охорона здоров’я та соціальна допомога” подаються не тільки абсолютні величини, але й наводяться дані про кількість лікарів на 10 тис. населення. Цей розділ містить більше 20-ти аналогічних таблиць. Відносні показники неважко розрахувати самостійно, оскільки є абсолютні їх значення і відома чисельність населення України. З урахуванням вищевикладеного ця інформація є надлишковою.

Якщо не наводити цю додаткову інформацію, то з’явиться можливість скорочення обсягу збірника, тобто здешевлення його, а відповідно – збільшення тиражу видання.

У збірнику велика кількість показників повторюється. Так, динамічні ряди повторюються зі збірника в збірник. Наприклад, “Основні соціально-економічні показники” (табл. 1.6) подаються за 6 років, а в національних рахунках – за 5 років, і таких прикладів багато. Враховуючи можливості обчислювальної техніки, це навряд чи виправдано.

Держкомстат України проводить роботу зі скорочення надлишкової інформації. Так, якщо в збірнику за 2003 р. було 631 сторінка, то в 2005 р. – 576. Але, незважаючи на це, тираж СЩУ-2005 зменшився з 2100 до 1850 примірників.

Збірник містить близько 20-ти рисунків, що мають непоганий вигляд, але навряд чи потрібні для видання, яке розраховане на фахівців. Практично кожний спеціаліст за наявності даних зможе сам побудувати такі графіки.

Не можна погодитися з думкою автора, що відносні показники перевантажують збірник і можуть бути розраховані самостійно користувачами. Наявність відносних показників дає можливість без зайвих витрат часу коректно зіставляти та аналізувати інформацію за регіонами країни, що мають значні розбіжності у чисельності населення та його складі, вивчати показники у динаміці за ряд років, зіставляти їх з відповідними даними по інших країнах тощо. Економія часу та зручність у використанні інформації є особливо важливою для користувачів, для яких різного роду розрахунки не є фаховою діяльністю. Крім того, Держкомстат здійснює розрахунки за відповідними методиками, використовуючи для різних цілей різні категорії населення (постійне, наявне, на 1 січня, середньорічне, попереднє, остаточне, населення певного віку тощо). Наприклад, виробництво сільськогосподарської продукції на одну особу розраховується, виходячи з виробництва сільськогосподарської продукції та середньорічного наявного населення, де дані по м.Києву включені в Київську область, по м.Севастополю – в Автономну Республіку Крим.  При здійсненні користувачами розрахунків самостійно може виникнути ризик некоректного використання  зазначених даних.

Автор для прикладу навів таблицю 14.22 "Кількість малих підприємств за регіонами", в якій поряд з абсолютними показниками,  на думку автора, подано відповідні відсоткові значення. Насправді в цій таблиці наведено дані у розрахунку на 10 тис. наявного населення. Розміщення цих даних не є зайвим і дозволяє користувачам усіх рівнів застосовувати одні і ті ж відповідні дані, які розраховані за єдиною методологією, й уникати їхнього різночитання при самостійному розрахунку.

Надмірним, на думку автора, є також наведення графіків та показників в динаміці за 5-6 років, які вже були опубліковані у виданнях попередніх років. Однак не всі користувачі мають можливість придбати всі видання попередніх років для побудови динамічного ряду. Навіть якщо із щорічника вилучити всі 18 графіків і діаграм, це дозволить скоротити обсяг книги всього на 9–10 сторінок, що не дасть бажаного для автора результату. Вилучити відносні показники, графіки, показники в динаміці за ряд років автор пропонує з єдиною метою – скоротити кількість сторінок для здешевлення видання. Однак, як свідчить таблиця, наведена у статті, з 2003 по 2005 рік обсяг щорічника  зменшився на 56 стор., а вартість зросла на 15 гривень. Проте автором не було враховано, що видання за 2003 рік було останнім, в якому наводилися методологічні пояснення та зміст двома мовами – українською й англійською, що,  збільшувало обсяг збірника. "Статистичний щорічник України" останні три роки видається окремо українською й англійською мовами і розрахований на широке коло читачів, а не лише на фахівців. При його підготовці враховується досвіт статистичних служб інших країн, тому вилучення відносних показників, графіків, діаграм і показників попередніх років вважаємо недоцільним.

4. Зайва точність

У багатьох випадках, на нашу думку, вона надлишкова. Наприклад, дані про ВВП у розділі “Основні геополітичні та економічні характеристики” (табл. 1.6) і в розділі “Національні рахунки” (табл. 2.1, 2.5, 2.7 та ін.) наводяться з точністю до шостого знака, що ускладнює сприйняття. Крім того, точність недоцільна через велику кількість підприємств (що перевищує 1 млн. суб’єктів за даними табл. 5.1), а також через те, що значна частина української економіки перебуває в “тіні”. Зрозуміло, що не всі суб’єкти підприємництва надають звітну інформацію своєчасно та об’єктивно.

Як правило, через рік показники щорічника уточнюються. Наприклад, ВВП за 2004 р. у збірнику за 2004 р. дорівнює 344,8 млрд. грн., а той самий показник у збірнику за 2005 р. вже складає 345,1 млрд. грн. Помилка, щоправда, незначна – всього 0,1%. В інші роки вона була вищою. Наприклад, це уточнення ВВП у збірнику за 2004 р. складало близько 1%. Відзначимо, що це тільки врахована помилка, тобто помилка без урахування “тіні”.

Вважаємо, що кожний показник можна характеризувати двома-трьома значущими цифрами. У протилежному випадку це нагадує вимірювання росту людини з точністю до міліметрів.

На початку статті автор зазначає, що "Статистичний щорічник України" можна назвати енциклопедією господарського життя України. В енциклопедичних виданнях точність представлення показників ніколи не буває зайвою. Щодо таблиці 1.6 "Основні соціально-економічні показники" та таблиць розділу "Національні рахунки" (2.1, 2.5, 2.7 та інші), в яких наведено показники в млн.грн., вважаємо недоцільним представляти показники в млрд.грн., оскільки це може викликати проблеми при порівнянні їх з іншими показниками таблиці 1.6 та інших таблиць СНР, які мають таку ж значність (доходи населення, доходи та видатки бюджету).

Представлення ВВП і, відповідно, інших статей в зведених та секторних національних рахунках у млрд.грн. призведе до неможливості відображення окремих категорій СНР (наприклад, інші податки за виключенням інших субсидій, пов’язаних з виробництвом, у розрізі видів економічної діяльності тощо).

Автором помилково вказано на те, що при розрахунках ВВП не врахована "тінь". Обсяг економічної діяльності, що  не спостерігається, включається до ВВП і публікується  у  щорічному  збірнику  Держкомстату "Національні рахунки України". Цієї помилки можна було б уникнути, якби стаття попередньо була узгоджена з Держкомстату для уточнення певних питань.

Уточнення ВВП у щорічнику не є помилкою. Воно зумовлено надходженням додаткової інформації та відповідним уточненням попередньої оцінки ВВП. У третій виносці до табл. 2.1 щорічника зазначено, що для 2005 року наведено попередні дані. Крім того, у передмові зазначено, що "макроекономічні та окремі галузеві показники є попередніми і будуть уточнені в наступних виданнях. Деякі показники попередніх років уточнені по відношенню до раніше опублікованих".

5. Запізнювання деяких показників

Особливо це стосується фінансових показників. Так, зведені національні рахунки подані в СЩУ-2005 (табл. 2.7) тільки до 2004 р. Причому цей недолік є систематичним і незрозумілим у контексті швидкого розвитку новітніх обчислювальних технологій. Причину такого запізнення варто пояснювати в збірнику.

Розрахунки та публікація остаточних показників системи національних рахунків (СНР), у тому числі валового внутрішнього продукту (ВВП), здійснюється у терміни, передбачені Концепцією розвитку системи національних рахунків (розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 липня 2002 року № 413-р) та Планом державних статистичних спостережень, і обумовлені строками надання необхідної статистичної та адміністративної інформації. Зокрема, остаточні розробки СНР проводяться у грудні наступного за звітним року на базі повного масиву річних статистичних спостережень, адміністративних даних і за результатами збалансування таблиці "витрати-випуск". Крім того, слід зазначити, що в міжнародній практиці остаточні розрахунки СНР здійснюються через 2-3 роки після закінчення звітного року.

У 2003 році Україна офіційно стала 52 країною в світі та першою серед країн Співдружності Незалежних Держав, що приєдналася до Спеціального стандарту поширення даних (ССПД) Міжнародного валютного  фонду. Приєднання України до ССПД підтвердило відповідність української статистики міжнародним стандартам як в частині якості, так і термінів обробки та публікації даних.

6. Модифікація методики формування збірника

Перехід до нових способів розрахунку статистичних показників – це, напевно, процес, якого не можна уникнути. Але бажано при цьому переході надавати значення показника одразу за двома методиками – останньою та попередньою. Тоді можна було б (з певною похибкою) поширювати співвідношення показників на інші часові ряди.

При внесенні змін до методології розрахунку статистичних показників здійснюється, як правило, перерахунок показників останнього року. Така практика застосовується й статистичними службами інших країн. Здійснення перерахунку показників за більш тривалий термін вимагає значних додаткових трудових та фінансових витрат.

7. Мова щорічника

Варто наводити показники не тільки українською, але й російською мовою, що дасть змогу використовувати інформацію в країнах СНД. І не тільки в них, враховуючи, що російська вважається ООН мовою міжнародного спілкування. Так це робиться, між іншим, у Білорусі та Молдові і, можливо, в інших країнах СНД.

Викладене вище – це інформація, перш за все, для роздумів. На нашу думку, щоб удосконалити щорічник, доцільно провести опитування фахівців. При цьому бажано опитати хоча б 10% від тих, хто використовує збірник у практичній діяльності. Серед них варто провести телефонне опитування, кількість респондентів в якому складатиме близько 200 осіб (10% тиражу). Важливу роль при проведенні такого обстеження може виконати НТК статистичних досліджень.

Держкомстат здійснює підготовку "Статистичного щорічника України" державною мовою. Для задоволення потреб іншомовних користувачів видається збірник англійською мовою. Це дві окремі книги. Крім того, готується компакт-диск українською та англійською мовами. Автором не враховано той факт, що англійська мова, як мова міжнародного спілкування, має більш широке використання, ніж російська. Підготовка окремого щорічника російською мовою недоцільне, оскільки таке видання мало б невеликий наклад (кілька десятків примірників), що призведе до значного збільшення його вартості і він взагалі не буде мати попиту.

Планом дій на 2007 рік щодо реалізації Стратегії розвитку державної статистики на період до 2008 року передбачено проведення анкетного опитування користувачів "Статистичного щорічника України" з метою удосконалення його інформаційного наповнення. Користувачам разом із щорічником буде пропонуватись анкета. Кількість відповідей залежатиме від активності користувачів. Результати опитування будуть враховані при підготовці щорічника за 2007 рік. Телефонне опитування вважаємо проводити недоцільно, оскільки питання, які при цьому порушуються, потребують певного часу на підготовку відповіді та конкретних пропозицій, окрім того, Держкомстат не має телефонів користувачів щорічника, які проживають не тільки по всій території України, але й в інших країнах.