- Державна статистика України, основним завданням якої є об’єктивна оцінка соціально-економічного розвитку країни, намагається адекватно реагувати на всі зміни, які відбуваються в економіці та суспільстві.

Важливе значення має те, що з самого початку в основу державного управління розвитком статистики в Україні були покладені принципи стратегічного планування. За роки незалежності були розроблені, затверджені урядом і послідовно реалізовані дві програми розвитку державної статистики, що дало можливість сформувати принципово нову статистичну систему, яка в цілому відповідає потребам ринкової економіки та сучасному стану суспільства.

Чому дві програми і яких етапів вони стосувалися? Внаслідок реалізації першої з них (1993- 1997 рр.) були створені основні засади національної статистичної методології, що узгоджувалися із загальноприйнятими міжнародними стандартами: запроваджено базові елементи системи національних рахунків і платіжного балансу, статистики зовнішньої торгівлі та зовнішньоекономічних інвестицій, грошово-кредитної та банківської статистики, статистики цін, створено Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, розроблено основи державної системи класифікації та кодування техніко-економічної і соціальної інформації тощо.

Закладені на першому етапі засади були повною мірою реалізовані в наступній, другій програмі розвитку державної статистики (1998- 2003 рр.), головним підсумком виконання якої стало створення комплексної статистичної системи, адаптованої, з одного боку, до міжнародних стандартів, а з другого, до національної специфіки. Значні зміни відбулися при цьому в організації та методології проведення державних статистичних спостережень практично за всіма напрямками, але насамперед у побудові системи національних рахунків (СНР), як інтегруючого елементу системи статистики в цілому. За рівнем свого розвитку та якістю остання нині, за оцінкою експертів ООН, є однією із найкращих серед країн СНД.

&#- Мені приємно повідомити читачів, що у січні 2003 року Україна офіційно стала 52-ою країною в світі та першою серед країн СНД, яка виявилася в змозі підтримувати один із найбільш жорстких міжнародних стандартів у сфері статистики, так званий Спеціальний стандарт щодо поширення даних (ССПД), розроблений Міжнародним валютним фондом. МВФ прийняв рішення щодо приєднання України до ССПД і тим самим гарантував користувачам у всьому світі високий рівень достовірності і якості української статистики та її відповідність міжнародним стандартам.

Приєднання до ССПД стало можливим завдяки спільним зусиллям Держкомстату, Міністерства фінансів та Національного банку України, здійсненню комплексу підготовчих робіт з удосконалення методології та організації національної статистичної системи, які проводилися протягом останніх чотирьох років за активної підтримки експертів МВФ. Поширення даних за цим стандартом значно підвищує привабливість України для іноземних інвесторів та її спроможність щодо залучення інвестицій, а також сприяє активізації діяльності країни на міжнародних ринках капіталів. До речі, обсяги іноземних інвестицій в економіку України за минулий рік зросли майже на 22 відсотки і їх загальний обсяг становить на сьогодні 6,7 млрд. доларів, або 140 доларів на душу населення. Зрозуміло, поки-що рівень цього показника не може вважатися задовільним з точки зору реальних потреб економіки в інвестиціях.

Слід зазначити, що органи державної статистики України здійснюють надзвичайно активне міжнародне співробітництво, співпрацюючи з Міждержавним статистичним комітетом країн СНД, Євростатом, МВФ, Світовим банком, ОЕСР, МОП, організаціями системи ООН, зокрема Комісією з народонаселення, тощо. Зокрема, ми беремо участь в європейській програмі TACIS, в рамках якої нашими партнерами є статистичні служби Німеччини, Франції, Фінляндії, Польщі, Італії та деяких інших країн. Крім того, ми напрацьовуємо двостороннє співробітництво із статистичними службами Канади, Великої Британії, Швеції, Болгарії, Росії, інших країн СНД.

Серед основних форм міжнародного співробітництва в рамках спільних програм співробітництва з Європейським Союзом, міжнародними організаціями, аналогічними службами інших країн - обмін статистичною інформацією та методологічними розробками (приміром, у 2001 році Держкомстат розпочав регулярний щоквартальний обмін даними із Євростатом у рамках підписаного з ним меморандуму про взаєморозуміння), надання технічної допомоги, участь у роботі конференцій, семінарів та робочих груп тощо. Все це сприяє підвищенню довіри до української статистики у світі, її подальшій адаптації до відповідних міжнародних стандартів.

- Відразу зауважу, що такий аналіз проводиться і його підсумки засвідчують, що нашими традиційними і основними користувачами залишаються центральні та місцеві органи державної влади. Водночас з кожним роком все більший обсяг статистичної інформації надається науково-дослідним установам, навчальним закладам, засобам масової інформації, громадським організаціям і окремим громадянам. До когорти користувачів статданими все частіше долучаються також суб’єкти підприємницької діяльності, причому як юридичні, так і фізичні особи. Щоб не бути голослівним, наведу таку цифру: лише безпосередньо до Держкомстату (без урахування територіальних органів державної статистики) протягом 2003 року надійшло понад 46 тисяч запитів користувачів.

Тому з метою більш повного задоволення вимог користувачів щодо підвищення якості та поліпшення змісту статистичної інформації Держкомстат при підготовці Плану державних статистичних спостережень, який згідно із Законом "Про державну статистику" щорічно затверджується Кабінетом Міністрів, узагальнює та намагається врахувати пропозиції і зауваження всіх зацікавлених сторін, зокрема як користувачів, так і респондентів.

Задля дохідливості і зрозумілості змісту статінформації та економічної суті показників органи Держкомстату розширюють практику публікації детальних методологічних пояснень. Крім того, для більшої зручності користувачів нами у минулому році було підготовлено спеціальне видання “Методологічні положення зі статистики”, в якому вміщені основні методологічні положення, методики та методичні вказівки за всіма галузями статистики, що напрацьовані за останні роки.

Принцип "статистика працює на користувача" втілюється у практику роботи органів державної статистики шляхом постійного удосконалення тематики і змісту статистичних видань, а також засобів поширення інформації. Так, все більшого поширення набувають електронні видання. Приміром, починаючи з 2002 року Держкомстат розпочав публікацію на компакт-дисках двомовного (українською та англійською мовами) короткого статистичного довідника “Україна у цифрах”, а в цьому році - і основного нашого видання "Статистичний щорічник України". Ми регулярно інформуємо широку громадськість через засоби масової інформації про основні результати соціально-економічного розвитку країни, зокрема шляхом щомісячних їх публікацій у пресі. Відкриті спеціальні WEB-сторінки на сайтах Держкомстату, територіальних і функціональних органів державної статистики.

До речі, у зв’язку із приєднанням України до спеціального стандарту поширення даних на сайті Держкомстату створено спеціальний розділ, в якому розміщуються офіційні дані національної статистики, що розповсюджуються через МВФ. Вони є доступними для будь-якого користувача як в Україні, так і у всіх інших країнах світу, у тому числі і безпосередньо через сайт МВФ.

- Ми дуже уважно ставимося до критики з боку національних і зарубіжних користувачів та міжнародних експертів стосовно чинної методології, методів організації статспостережень в Україні та конкретних значень тих чи тих статистичних показників. У разі, коли ця критика конструктивна, намагаємося висловлені зауваження та пропозиції максимально врахувати в своїй поточній роботі та планах на перспективу.

Але, на жаль, критика не завжди конструктивна. Так, останнім часом, очевидно у зв’язку з політичною ситуацією, у деяких засобах масової інформації тиражується нічим не обгрунтована думка одного із зарубіжних економістів стосовно того, що українська статистика має недосконалу методологію, її дані недостовірні і взагалі вона тільки тим і займається, що обслуговує інтереси влади.

Ми готові вести дискусію навіть з такими опонентами, але за умови, якщо вони хоча б один раз ознайомляться з методологією, яка використовується органами державної статистики України, та отриманими на її основі офіційними статистичними даними, що публікуються та широко розповсюджуються Держкомстатом (у тому числі, як уже було сказано вище, і по офіційних інформаційних каналах міжнародних фінансових організацій), а не користуватимуться сумнівними, а то й недостовірними даними, отриманими з невідомих джерел. Крім того, хотілося б, щоб ця критика була обґрунтованою, а не голослівною та політично заангажованою.

Насамкінець хотілося б згадати слова відомого письменника Карела Чапека, який казав “критикувати – це значить пояснювати автору, що він робить не так, як робив би я, якби умів”. От, на жаль, з останнім у декого з горе-критиків і проблеми…