Стратегія розвитку статистики

(інтерв’ю Голови Держкомстату України О.Осауленка газеті "Урядовий кур’єр" 4 грудня 2007 року, № 227)

Напередодні Дня працівників статистики, який щороку відзначається п’ятого грудня, наш кореспондент Леонід Самсоненко зустрівся з головою Державного комітету статистики, доктором наук з державного управління, професором Олександром Осауленком.

– Олександре Григоровичу, розкажіть читачам, як забезпечується виконання головного завдання державної статистики – задоволення потреб користувачів у статистичній інформації.

– Справді, будь-яка національна статистична служба, в тому числі й українська, зобов’язана повно і своєчасно задовольняти потреби користувачів у статистичній інформації. Це питання дуже складне, бо потреби постійно змінюються разом із вимогами як щодо змістовності, так і щодо якості інформації, що слід враховувати, щоб тримати руку на пульсі. Саме тому ми кожного року проводимо моніторинг потреб користувачів і, виходячи з результатів, переглядаємо тематику, зміст статистичних видань, а також засоби поширення інформації.

Органами державної статистики готується велика кількість різноманітних статистичних матеріалів. Так, наприклад, у поточному році було підготовлено майже 200 тисяч публікацій та інших видів інформаційно-аналітичних матеріалів, які містять з різним ступенем деталізації статистичну інформацію практично з усіх питань соціально-економічного розвитку держави та її регіонів. До речі, в „Урядовому кур’єрі” щомісяця публікуються офіційні повідомлення Держкомстату про підсумки соціально-економічного розвитку України. Відповідні повідомлення надаються й територіальними органами державної статистики. Щоквартально видається загальноукраїнський науково-інформаційний журнал „Статистика України”.

Останнім часом дедалі більшим попитом користуються веб-сайти Держкомстату і територіальних органів державної статистики, котрі забезпечують вільний доступ до статистичної інформації всіх користувачів. Постійно зростає кількість відвідувань сайтів. Якщо протягом 2006 року фіксувалося понад 675 тис. відвідувань, то за 11 місяців 2007-го – вже понад 1342 тисяч. Тут, окрім статистичної інформації, представлені правові, методологічні та організаційні основи державної статистичної діяльності, інша корисна інформація.

– Нині ЗМІ чимало уваги приділяють суттєвому зростанню споживчих цін і з’являються критичні висловлювання щодо об'єктивності розрахунків Держкомстатом індексів інфляції, насамперед щодо методології. Прокоментуйте ці заяви.

– У світі, напевно, небагато явищ, які б сприймалися населенням так гостро, як зростання споживчих цін. І це зрозуміло. Кожна людина має власну думку щодо змін цін, яка ґрунтується на особистих враженнях. Ступінь сумнівів у об’єктивності показників інфляції значною мірою залежить від матеріальних статків громадян, адже кожен сприймає ціни через призму власної структури споживання товарів та послуг.

Методологія, яка використовується Держкомстатом для розрахунку індексу споживчих цін, відповідає загальним вимогам міжнародних стандартів у цій сфері і загалом є загальноприйнятою в більшості країн світу, в тому числі в європейських державах.  Що стосується об’єктивної оцінки якості розрахунків індексів інфляції, варто зазначити: ще в 2003 році МВФ дозволив Україні приєднатися до спеціального стандарту поширення даних (а це найжорсткіший стандарт у сфері статистики). Міжнародні експерти постійно здійснюють моніторинг якості розрахунків ключових макроекономічних показників, зокрема індексів споживчих цін, і жодних серйозних претензій до нашої країни з цього приводу за останні роки не висували.

Крім того, Україна  бере участь у програмі прямого обміну даними щодо індексів інфляції з країнами Євросоюзу, який відбувається через Євростат. Іншими словами, якість розрахунку індексу споживчих цін у нашій країні визнана в цілому такою, що відповідає вимогам ЄС.

Водночас Держкомстат постійно працює над удосконаленням методології та організації статистики цін. Тим більше що на національному рівні постійно лунають критичні зауваження та висловлюються пропозиції щодо вдосконалення розрахунку індексу споживчих цін. І це цілком закономірно, тому що в кожній країні це питання постійно перебуває в центрі дискусій політиків та експертів. Тому практично весь минулий рік працювала спеціально створена за ініціативою Держкомстату міжвідомча робоча група, до складу якої ввійшли фахівці урядових і неурядових установ, науковці, представники профспілок. За підсумками її роботи була розроблена і впроваджена нова редакція Методологічних положень організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) та розрахунку індексу інфляції. Наразі цій групі надано статус постійно діючої. Це дасть змогу максимально оперативно реагувати на проблеми, котрі виникатимуть у статистиці цін, і вживати адекватні заходи для їхнього розв’язання.

– Для забезпечення виконання складних завдань, які стоять перед органами державної статистики, потрібна чітка система планування. Яким чином це відбувається?

– Система планування державної статистичної діяльності складається з поточних та довгострокових планів. Так, згідно з чинним законодавством, Держкомстат разом з іншими органами влади щороку розробляє й подає на затвердження уряду план державних статистичних спостережень. Наприкінці жовтня постановою Кабміну був затверджений такий план на 2008-й. Цим планом визначається повний перелік статистичних робіт, їх зміст та строки виконання.

Крім того, ми розробляємо перспективні програми розвитку державної статистики, як правило, на п’ятирічний період. Наближається до завершення виконання заходів прийнятої урядом Стратегії розвитку державної статистики на період до 2008 року. Враховуючи це, Держкомстат спільно з зацікавленими органами виконавчої влади та науково-дослідними організаціями розпочав роботу з підготовки проекту відповідної стратегії на наступний період – до 2012 року.

– Які основні напрямки розвитку статистики заплановані цією стратегією?

– Вона охоплюватиме всі напрямки статистичної діяльності, що передбачає координацію дій органів державної влади, науково-дослідних організацій, як розробників статистичної інформації, так і респондентів та користувачів. Серед пріоритетів стратегії – найбільш повне задоволення потреб усіх категорій користувачів у якісній статистичній інформації та послідовне зменшення звітного навантаження на респондентів на підставі зміцнення інституційного потенціалу державної статистики, вдосконалення статистичної методології, поліпшення процедур збирання та оброблення інформації, технічної модернізації органів державної статистики. Цей документ буде узгоджено з відповідними програмами розвитку статистики в країнах Євросоюзу.

Реалізація заходів стратегії дасть змогу суттєво підвищити рівень інформаційного забезпечення прийняття політичних рішень щодо соціально-економічного розвитку країни та її регіонів. Подальше вдосконалення державної статистики має також забезпечити отримання об’єктивної, якісної та надійної інформації про стан економіки, соціальної сфери, довкілля, гармонізованої з міжнародними вимогами та стандартами на рівні, рекомендованому для статистичних служб країн–претендентів на членство в ЄС.

– Дякую, Олександре Григоровичу, за спілкування. Користуючись нагодою, дозвольте привітати вас, а також всіх ваших колег з Днем працівників статистики та побажати подальших успіхів на професійній ниві.

– Щиро дякую. У свою чергу, хочу через вашу газету привітати всіх, хто пов’язав своє життя зі статистикою: працівників органів державної статистики, відповідних служб інших міністерств, відомств, підприємств та організацій, науковців, викладачів, які займаються статистикою, з професійним святом, побажати їм та їхнім родинам щастя, здоров’я, злагоди і миру, успіхів у роботі.